Новий цивільний кодекс

Hide all replies | Show all replies Original topic
20 May
Новий цивільний кодекс
включено до порталу "Простір злагоди" #prostir#Ukraine
Публікації та обговорення (12)
20 May
  1. Верховна Рада ухвалила проєкт Цивільного кодексу у першому читанні
    29 Apr
    Прес-служба Апарату Верховної Ради України
    Опубліковано 28 квітня 2026, о 14:00
    ВР прийняла за основу проєкт Цивільного кодексу України,  реєстр. № 15150
    29 Apr
    28 квітня Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла у першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України,  реєстр. № 15150.
    Метою проєкту є рекодифікація та системне оновлення приватного (цивільного) права України шляхом ухвалення нового Цивільного кодексу України як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного кодифікованого акта.
    Комплексне оновлення основних інститутів приватного права
    29 Apr
    Для досягнення цієї мети запропоновано на базі чинного Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону «Про міжнародне приватне право» здійснити комплексне оновлення основних інститутів приватного права у дев’яти взаємоузгоджених книгах нового Цивільного кодексу.
    Варто наголосити, що книга дев’ята «Публічність прав цивільних» присвячена оприлюдненню, реєстрації прав, обтяжень, обмежень, юридичних станів, правочинів та юридичних фактів, що є нетрадиційним для кодексу приватного права і зазвичай не охоплюється його предметом регулювання.
    Новели Проєкту Кодексу
    29 Apr
    Проєкт Кодексу містить багато новел, зокрема:
    • до джерел права віднесено звичай національний та національної меншини, локальний акт юридичної особи;
    • у динаміці цивільних прав та обов’язків виокремлено їх зупинення та поновлення;
    • впроваджено принцип заборони суперечливої поведінки; у склад збитків включено превентивні витрати;
    • розширено особисті права фізичної особи та акцентовано увагу на основних особистих правах юридичних осіб;
    • встановлено вичерпність організаційно-правових форм юридичних осіб; введено до переліку обмежених речових прав нові їх види; підставою захисту прав чітко визначено також загрозу їх порушення;
    • виокремлено зобов’язально-правові способи забезпечення виконання зобов’язань, а речові способи забезпечення перенесено до книги третьої «Речове право»;
    • змінено підходи до розуміння відповідальності у цивільному праві; передбачено юридичний режим спільності майна подружжя;
    • закріплено спадкування права на репарації, на цифрові речі;
    • введено заповіт про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом й ін.
    Проєкт ЦКУ забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання
    29 Apr
    Прийняття проєкту нового Цивільного кодексу України забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання без руйнування усталених відносин, проте з підвищенням юридичної визначеності, ефективності захисту, прогнозованості цивільного обороту та узгодженості спеціального законодавства.
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА)
  2. Обговорення нового цивільного кодексу. Olga Meshcheryakova
    29 Apr
    Стрічка гуде обговоренням нового цивільного кодексу.
    Ну як обговоренням? Обуренням на обурення через чиєсь обурення.
    • Подібне було в часи вилучення військового ПДФО з місцевих бюджетів
      30 Apr
      Я з власного досвіду все читаю по діагоналі. Пам'ятаю, в часи вилучення військового ПДФО з місцевих бюджетів інфополе вибухало зрадою. Місцева влада (особливо київська) голосно обурювалась. Знаєте, було смішно і сумно читати сльозні дописи, знаючи що місцеві бюджети накопичили 200 млрд грн вільних коштів за півтори роки війни і дуже не хочуть ними ділитись.
    • Щось схоже було з ПДВ для ФОПів
      30 Apr
      Щось схоже було з ПДВ для ФОПів. Я кардинально змінила думку через одну грамотну розмову (кому цікаво - дам лінк в коментарі). До речі, сподіваюсь що ПДВ таки приймуть.
    • Потрібні фахові оцінки
      30 Apr
      Щось мені підказує: про цивільний кодекс теж несеться недарма. Хочеться зрозуміти, наскільки заслужена критика, але фахових беземоційних оцінок, так щоб повна картина (навіщо), плюси і мінуси, поки не зустрічала.
      Порадилась з чатиком, в комент скопіюю його базову аналітику. Але раптом бачили десь фахову якісну оцінку, поділіться будь ласка
    29 Apr
    Обговорення
    29 Apr
    • болюче питання приводу легалізації сексуальних відносин за згодою із 14 років
      29 Apr
      Єдине , що бачили в обговоренні ,це болюче питання приводу легалізації сексуальних відносин за згодою із 14 років ?
      29 Apr
      ту скандальну норму прибрали. Але несеться все одно суцільне засудження.
      29 Apr
      як би хотілося вік згоди підняти до 18 (зараз 16)
    • Дуже великий документ
      29 Apr
      Дуже великий документ. На громадських засадах в такі терміни грунтовно розібрати такий масив інформації - щось поза межами реального.
      Його ж і писали окремими групами кожну книгу. Були публікації окремих розборів, доволі обгрунтовані зауваження. Але щоб весь і прям професійно, то поки не попадалося на очі.
      29 Apr
      для грунтовної оцінки треба час.
      Мені на очі поки що не попадався жоден притомний розбір
      29 Apr
      На диво, найбільш грунтовні розбори були від феминістичних спільнот, звісно їх основна увага була на права жінок.
    • немає оцінки юруправління ВРУ
      29 Apr
      А ще немає оцінки ГНЕУ та юруправління ВРУ?
    • слід починати вивчати це церез юридичні зауваження до Закону
      29 Apr
      Я думаю, слід починати вивчати це церез юридичні зауваження до Закону - це самий простий спосіб))
      в картці проекту має бути
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА)
  3. Спроба створити сучасний фундамент приватного права. Olga Meshcheryakova
    29 Apr
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА)
  4. Чому Новий ЦК критикують правозахисники. Ольга Коен
    30 Apr
    Історія Нового Цивільного кодексу
    30 Apr
    Новий Цивільний кодекс ухвалили в першому читанні. Чому його критикують правозахисники
    Після скандалу норму про шлюб із 14 років прибрали, але правозахисники кажуть, що проблеми із новим кодексом залишилися.
    28 квітня Верховна Рада в першому читанні схвалила новий Цивільний кодекс. За законопроєкт №15150 проголосували 254 народні депутати, двоє були проти, п’ятеро утрималися, ще 45 не голосували. Це лише перший етап розгляду, але для документа, який визначатиме правила приватного життя, сімейних відносин і захисту прав на роки вперед, навіть таке голосування вже є політичним сигналом.
    Проєкт №15150 з’явився після критики попередньої редакції кодексу. У ній пропонували дозволити шлюб для дівчат із ранньою вагітністю з 14 років, а шлюб визначали як союз «жінки і чоловіка». Норму про 14 років прибрали. Після цього депутати на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком подали альтернативний проєкт, який парламент і прийняв за основу.
    Чому критикують новий Цивільний кодекс
    30 Apr
    Але вилучення найгучнішої норми про 14 років не зняло претензій. Громадські організації називають законопроєкт відступом від євроінтеграційних зобов’язань і відкатом у сфері прав людини. ЛГБТІ-консорціум, Ukraine.pride, KyivPride та інші організації заявляють, що проєкт не забезпечує юридичного захисту одностатевих пар. Народна депутатка Інна Совсун також критикує документ: за її словами, норму про 14 років прибрали, але «дух закону від того не змінився».
    Explainer пояснює, чому новий Цивільний кодекс критикують правозахисники й частина народних депутатів, що він може змінити у сфері сімейного та приватного життя, і як це пов’язано з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
    Що саме ухвалила Рада
    30 Apr
    Рекодифікація приватного права
    30 Apr
    Цивільний кодекс регулює не вузьку юридичну сферу. Він визначає межі приватної свободи, правила захисту власності, сімейні та спадкові питання, участь людей і бізнесу в цивільному обороті. Тобто стосується майже кожного.
    Автори подають проєкт як рекодифікацію приватного права і спробу відмовитися від радянських підходів. Новий кодекс має об’єднати й оновити норми чинного Цивільного кодексу, Сімейного кодексу та закону про міжнародне приватне право. Проєкт побудований у дев’яти книгах – від загальної частини й особистих прав до сімейного, спадкового та міжнародного приватного права.
    • модернізаційні норми
      30 Apr
      У документі є норми, які виглядають модернізаційно. Право адаптують до цифрового середовища:
      • людину можна буде ідентифікувати не лише за ім’ям, а й за псевдонімом, професійним іменем, ініціалами або цифровим чи літерним кодом.
      • Дітям від шести років дозволять самостійно оплачувати дрібні побутові покупки банківською карткою, оформленою на їхнє ім’я.
      • Для бізнесу пропонують залишити дві базові форми приватних організацій – товариства та установи, а також запровадити похідний позов проти недобросовісних керівників.
    • сумнівна логіка частини норм
      30 Apr
      Але наявність сучасних блоків не знімає головних претензій. Правозахисники критикують не технічні деталі, а логіку частини норм: правовий статус одностатевих пар, “доброзвичайність”, примирення під час розлучення та виняток в антидискримінаційній статті. Після вилучення положення про шлюб із 14 років проблема, на їхню думку, не зникла.
    Цивільний кодекс не можна ухвалювати як технічну правку
    30 Apr
    Є питання і до процедури. Громадські організації називають розгляд законопроєкту «турборежимом»: менше ніж за місяць від реєстрації та без висновків профільних міністерств.
    Цивільний кодекс не можна ухвалювати як технічну правку. Він визначатиме правила приватного життя на роки вперед. Тому поспіх тут небезпечний так само, як і проблемні формулювання.
    Критика стосовно прав людини
    30 Apr
    Чому правозахисники говорять про відкат
    Головна критика нового Цивільного кодексу стосується прав людини. Правозахисні організації вважають, що проєкт №15150 не наближає Україну до європейських стандартів у сфері рівності, а залишає в законодавстві старі обмежувальні підходи.
    Правовий статус одностатевих пар
    30 Apr
    Найчутливіше питання – правовий статус одностатевих пар. У справі «Маймулахін та Марків проти України» ЄСПЛ визнав, що відсутність будь-якого правового захисту для таких пар порушує право на повагу до приватного і сімейного життя та заборону дискримінації.
    Проєкт №15150 цієї проблеми не вирішує. У ньому з’явилося формально нейтральне формулювання: «право на шлюб мають особи». Але, за оцінкою ЛГБТІ-консорціуму, інші норми залишають це право недоступним для одностатевих пар на практиці.
    Консорціум вважає, що базова логіка проєкту не змінилася: одностатеві пари залишаються поза сімейним правом. Їх не визнаватимуть членами сім’ї не лише автоматично, а й через суд. Одностатеві шлюби, укладені за кордоном, в Україні також не визнаватимуться.
    У проєкті немає альтернативної моделі правового захисту – цивільних партнерств або іншої форми сімейного союзу. Саме такі механізми правозахисники називають одним зі способів виконати європейські вимоги й рішення ЄСПЛ.
    Фактичні сімейні відносини
    30 Apr
    Окрема проблема – фактичні сімейні відносини. Якщо їх визнаватимуть лише між чоловіком і жінкою, одностатеві пари повністю випадають із цієї категорії. Це може звузити навіть ті можливості, які зараз залишаються через судову практику або інші юридичні механізми.
    Правозахисники також вказують на ризики для трансгендерних людей. За оцінкою Консорціуму, після зміни гендерного маркера шлюб може бути визнаний недійсним. Ініціювати це зможуть не лише партнери, а й треті особи, навіть після смерті одного з подружжя.
    Ще одна претензія стосується дітей. Консорціум звертає увагу, що проєкт не допускає усиновлення однієї дитини двома людьми однієї статі. На думку правозахисників, це не враховує сім’ї з дітьми, які вже існують у ЛГБТІК+-спільнотах.
    У цьому і полягає відкат, про який говорять громадські організації. Проєкт декларує європеїзацію приватного права, але не дає частині громадян доступу до базового сімейного захисту. Для кодексу, який має поставити людину в центр цивільного права, це не технічна прогалина. Це проблема самої логіки реформи.
    Поняття "доброзвичайність"
    30 Apr
    Чому «доброзвичайність» стала проблемою
    Одне з найспірніших понять у проєкті нового Цивільного кодексу – «доброзвичайність». Автори подають її як етичну межу приватного права: люди можуть вільно користуватися своїми правами, але не мають зловживати ними всупереч моральним нормам і уявленням суспільства про належну поведінку.
    Проблема в тому, що це поняття надто широке. Воно відсилає не до чітких юридичних критеріїв, а до «усталених уявлень суспільства». У приватному праві така розмитість небезпечна: вона може впливати на рішення про сім’ю, шлюб, розлучення, ім’я, майно і захист від дискримінації.
    Народна депутатка Інна Совсун критикує норму, за якою суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає «доброзвичайності». На її думку, так суд отримує можливість оцінювати, чи достатньо «моральним» є рішення двох дорослих людей розлучитися.
    Ще жорсткіше це виглядає для пар із дітьми. У такому разі, за словами Совсун, «вжиття заходів примирення» стає обов’язковим. Вона наголошує: турбота про дітей не має підмінятися примусом батьків проходити етап примирення, якщо вони вже вирішили розлучитися.
    Є і практичний наслідок. Кожне затягування розлучення – це додаткові судові засідання, час і витрати на юристів. Для людей, які не мають на це ресурсу, така процедура може стати способом тиску, а не захистом сім’ї.
    Інша норма, яку критикує Совсун, стосується прізвища після розлучення. Проєкт дозволяє вимагати повернення дошлюбного прізвища, якщо колишній партнер поводився «негідно». До такої поведінки можуть віднести аморальний вчинок або зраду. Формально правило стосується всіх, але в реальному житті частіше може зачепити жінок, бо саме вони частіше змінюють прізвище після шлюбу.
    Критики бачать у «доброзвичайності» не нейтральний етичний принцип, а ризик для прав людини. У кодексі, який регулює приватне життя, така невизначеність може мати дуже конкретні наслідки – від складнішого розлучення до слабшого захисту від дискримінації.
    Виняток в антидискримінаційній нормі
    30 Apr
    Окрема проблема – виняток в антидискримінаційній нормі. Проєкт перелічує ознаки, за якими людину не можна дискримінувати, але допускає обмеження, якщо це потрібно для «захисту доброзвичайності». Тобто поняття, яке мало би стримувати зловживання, саме може стати підставою для нерівного ставлення.
    Що має змінитися до другого читання
    30 Apr
    Що має змінитися до другого читання
    Проєкт №15150 ще не став законом. Після першого читання депутати можуть подати правки, а парламент – змінити його до фінального голосування.
    Для цього потрібне не косметичне редагування. Самого вилучення норми про шлюб із 14 років виявилося недостатньо. Критика стосується ширшої логіки: кого кодекс визнає сім’єю, як він захищає від дискримінації, де проходить межа між приватною автономією людини і втручанням держави.
    Ключові питання до другого читання
    30 Apr
    Ключові питання до другого читання – юридичне визнання одностатевих пар, ризики для трансгендерних людей, “доброзвичайність”, примирення під час розлучення та виняток в антидискримінаційній статті. Саме ці положення визначать, чи справді кодекс оновлює приватне право, чи лише називає модернізацією старі обмеження.
    Потрібне змістовне обговорення
    30 Apr
    Громадські організації також наполягають на змістовному обговоренні. Йдеться не тільки про правників, а й про спільноти, яких ці норми напряму стосуються. Без цього кодекс ризикує стати документом, написаним про людей, але не разом із ними.
    Цивільний кодекс має працювати для всіх громадян. Якщо парламент залишить спірні норми без суттєвих змін, Україна отримає кодекс, який декларує європейські стандарти, але не гарантує рівний доступ до базового сімейного захисту.
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА)
  5. Не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу (№15150). Ратушна Христина (петиция)
    15 May
    №22/264376-еп
    Не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу (№15150)
    Автор (ініціатор): Ратушна Христина Олегівна
    Дата оприлюднення: 12 травня 2026
    9 квітня 2026 року на сайті Верховної Ради зареєстровано проєкт нового Цивільного кодексу України. Цей документ визначатиме не лише те, як житиме українське суспільство в найближчі десятиліття, але й покаже, рухається Україна в бік Європейського чи Таможенного Союзу. На жаль, Кодекс вже зараз отримав великий антирейтинг серед широких верств суспільства, зібрав низку негативних оцінок від юридичної та правозахисної спільнот і спричинив акції протесту в різних містах України.
    Звертаюся до Вас як до гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина, а також — гаранта реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі (стаття 102 Конституції України), а також розуміючи, що стаття 106 Конституції закріплює за Вами можливість звертатись, в тому числі, з позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище.
    Цивільний кодекс (Законопроєкт №15150) повертає українське суспільство в часи «домострою», робить інститут шлюбу менш привабливим та замість юридичного захисту створює низку ризиків для подружжя:
    - Заходи суду для примирення подружжя: визначає, що суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає «доброзвичайності». Якщо ж у подружжя є малолітня дитина, суд зобов’язує їх «миритися» ще місяць. Ця норма показує, що творці кодексу не ставляться до українців та українок як до дорослих людей, здатних самостійно ухвалити рішення щодо свого особистого життя без зовнішнього втручання. А також не розуміють, як травматично може бути змушувати дитину — жити з батьками, які вже не хочуть бути разом.
    - Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу: колишній чоловік має право вимагати від дружини повернути її дівоче прізвище, якщо дружина здійснила «аморальний вчинок» чи зрадила його. Але чітких меж, що вважати аморальним, не існує. Норма несе ризики зловживань, помсти колишнім дружинам та ускладнення життя спільним дітям через різні з матір’ю прізвища.
    - Право на утримання: дозволяє батькові дитини не платити аліменти, якщо матір дитини заробляє більше ніж він. Принаймні, якщо його офіційна «біла» зарплата менша.
    У Цивільному кодексі понад 45 разів згадується нове поняття «доброзвичайності» з посиланням на «загальновизнані уявлення про належну поведінку, усталені у суспільстві». Це визначення суперечить принципу правової визначеності та відкриває простір для свавільного правозастосування. Якщо якийсь прокурор чи суддя звик багато років сідати за кермо напідпитку, давати хабарі, принижувати свою дитину або слухати pociйську музику — новий Цивільний кодекс стане в його руках небезпечним інструментом.
    Також цілий комплекс норм Кодексу обмежують права людини, послаблюють захист від незаконних рішень влади, створюють корупційні ризики та суперечать євроінтеграційному курсу України. Зокрема, існують ризики порушення статті 24 Конституції України (рівність громадян) та статті 8 (принцип верховенства права), що прямо забороняють звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
    Кодекс прямо дозволяє дискримінацію людини за ознаками індивідуальності (статтю, віком, станом здоров’я, расою, кольором шкіри, стилем одягу, зовнішністю, видом статури, особливостями будови тіла, наявністю ознак інвалідності, вагою, зростом, голосом, порушенням рухових функцій, манерою поведінки, політичними, релігійними чи іншими переконаннями, етнічним, соціальним походженням, майновим станом тощо) — якщо це потрібно для захисту «доброзвичайності» (що б це не означало).
    Це створює ризики невиконання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема в межах Європейської конвенції з прав людини та переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу (Розділ 23 «Правосуддя та основоположні права»).
    Також проєкт Цивільного кодексу дискримінує українських військових. Право на цифровий образ: обмежує вільний доступ до власного акаунту в соцмережах, персональних даних, системи електронного урядування, електронних підписів та печаток — для малолітніх та неповнолітніх дітей…та військовослужбовців.
    Документ містить низку інших шкідливих норм, зокрема вносить поняття «фактичного сімейного союзу», як союзу виключно чоловіка і жінки, що суперечить вимогам євроінтеграції, зокрема ігнорує зобов’язання України в межах Benchmark IBM 23.14 та Дорожньої карти з питань верховенства права, які передбачають впровадження правового визнання одностатевих пар, зокрема через інститут реєстрованих партнерств.
    Окремі положення документа створюють ризик легалізації незаконного відчуження публічного майна, через що Українська держава може втратити контроль над об’єктами культурної спадщини, лісами й природно-заповідним фондом. Пропонується послабити наявні інструменти оскарження незаконних рішень органів влади, що відкриває шлях до закріплення корупційних схем у правовому полі.
    На жаль, автори проєкту Цивільного кодексу проігнорували зауваження та пропозиції провідних правозахисних організацій, експертів та експерток з питань європейської інтеграції, професійних спільнот (наприклад, провідні лікарі-репродуктологи критикують норми про репродуктивні права), а також не проводили публічних громадських обговорень. Жодне міністерство та жоден комітет Верховної Ради, окрім комітету з питань правової політики та правосуддя, не встигли дати висновок про новий проєкт Цивільного кодексу. Такий підхід суперечить принципам належного врядування, прозорості та інклюзивності законотворчого процесу, які є невіддільною частиною європейських стандартів та зобов’язань України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу.
    Цивільний кодекс України є фундаментальним законодавчим актом, який регулюватиме широкий спектр цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами, державою та іншими суб’єктами права, а також визначатиме засади приватноправового регулювання в Україні на наступні десятиліття, саме тому вважаємо неприпустимим його ухвалення без забезпечення відповідності сучасним правовим стандартам та стратегічному курсу України на європейську інтеграцію.
    У зв’язку з цим просимо Вас як гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина, а також — гаранта реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі (стаття 102 Конституції України):
    1) Звернутися до Верховної Ради України та Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, як ідейного натхненника проєкту Цивільного кодексу (Законопроєкт №15150), — з проханням зняти документ з розгляду, як такий, що суперечить правам людини та інтеграції України до ЄС (оскільки стаття 106 Конституції закріплює за Вами можливість звертатись, в тому числі, з позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище).
    2) У разі ухвалення проєкту Цивільного кодексу в цілому — ветувати цю законодавчу ініціативу як таку, що може призвести до звуження або порушення конституційних прав і свобод (оскільки стаття 106 зазначає, що Президент підписує закони, прийняті Верховною Радою України, та має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів)
    3) Звернутися до Кабінету міністрів України та Міністерства юстиції України з проханням напрацювати разом із правозахисною, професійною спільнотами та громадянським суспільством комплексні зміни до цивільного законодавства України, що відповідатимуть євроінтеграційним вимогам та забезпечуватимуть розширення та дотримання прав людини, зокрема прав жінок, дітей, ЛГБТ-людей, людей з інвалідністю, а також військових, ветеранів і ветеранок (оскільки стаття 113 Конституції визначає, що Кабінет Міністрів України відповідальний зокрема перед Президентом України та у своїй діяльності керується зокрема указами Президента України).
    З повагою, Христина Ратушна (Морозова)
    15 May
    Смисли
    15 May
    1. У Верховній Раді — Новий Цивільний кодекс розглядається як стратегічний вибір між європейською та пострадянською моделлю права
    5.9. Невідповідність європейським стандартам — Проєкт кодексу розглядається як такий, що суперечить євроінтеграційному курсу України
    Новий Цивільний кодекс визначатиме не лише правові відносини, але й цивілізаційний напрямок розвитку України — у бік Європейського Союзу або пострадянської моделі. Документ уже отримав значний суспільний антирейтинг, негативні оцінки правозахисної та юридичної спільноти й викликав акції протесту в різних містах України
    1. Що сумнівного — Поняття «доброзвичайності» створює простір для свавільного правозастосування
    5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Невизначене поняття «доброзвичайності» може стати інструментом дискримінації та зловживань
    У проєкті кодексу понад 45 разів використовується поняття «доброзвичайності» як посилання на «загальновизнані уявлення про належну поведінку». Така конструкція вважається юридично невизначеною і відкриває простір для свавільних рішень суддів, прокурорів та інших представників влади, які можуть трактувати «належну поведінку» відповідно до власних уявлень і упереджень
    5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Кодекс ігнорує вимоги європейської інтеграції щодо правового визнання одностатевих партнерств
    5.9. Невідповідність європейським стандартам — Визначення сімейного союзу лише як союзу чоловіка і жінки суперечить зобов’язанням України перед ЄС
    Проєкт кодексу вводить поняття «фактичного сімейного союзу» виключно як союзу чоловіка та жінки. Це оцінюється як порушення євроінтеграційних зобов’язань України, пов’язаних із правовим визнанням одностатевих партнерств та імплементацією європейських стандартів прав людини
    5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Поняття «доброзвичайності» дозволяє обмеження прав людини через моральні уявлення більшості
    5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Кодекс допускає дискримінацію під приводом захисту «доброзвичайності»
    Проєкт кодексу дозволяє дискримінацію за ознаками статі, віку, зовнішності, стану здоров’я, переконань, походження та інших характеристик, якщо це обґрунтовується захистом «доброзвичайності». Така норма розглядається як загроза принципу правової визначеності та рівності громадян
    5.4. Юридичне визначення примирення під час розлучення — Суд отримує право нав’язувати примирення подружжю під час розлучення
    Кодекс дозволяє суду вживати заходів для примирення подружжя, а за наявності малолітньої дитини — фактично змушувати подружжя відкладати розлучення. Це оцінюється як втручання держави в особисте життя дорослих людей та як потенційно травматична практика для дітей
    5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Розмиті моральні критерії можуть використовуватись для переслідування та помсти
    Проєкт кодексу дозволяє колишньому чоловікові вимагати повернення дружиною дошлюбного прізвища у випадку «аморального вчинку». Водночас саме поняття аморальності не має чітких меж, що створює ризики маніпуляцій, особистої помсти та ускладнення життя дітей через різні прізвища в родині
    5.9. Невідповідність європейським стандартам — Кодекс розглядається як такий, що звужує конституційні права і свободи
    У петиції стверджується, що окремі положення кодексу суперечать статтям Конституції України про рівність громадян і верховенство права, а також створюють ризики порушення міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини та європейської інтеграції
    5.9. Невідповідність європейським стандартам — Кодекс дискримінує військовослужбовців у сфері цифрових прав
    Проєкт кодексу обмежує право військовослужбовців на повноцінне користування власними цифровими акаунтами, електронними підписами та персональними даними, прирівнюючи їх у цих питаннях до малолітніх і неповнолітніх осіб
    1. Про процедурні питання — Автори кодексу проігнорували значну частину професійної та громадської критики
    Автори проєкту не провели широких громадських обговорень, не врахували значну частину зауважень правозахисників, експертів з євроінтеграції та професійних спільнот. Більшість міністерств і парламентських комітетів не встигли надати офіційні висновки щодо документа
    1. Про процедурні питання — Фундаментальний характер Цивільного кодексу вимагає значно ширшого суспільного обговорення
    Цивільний кодекс визначається як фундаментальний акт, що регулюватиме приватноправові відносини на десятиліття вперед, тому його ухвалення без широкої професійної та суспільної дискусії розглядається як неприйнятне
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА)
  6. Про законопроект 15150. Аліна Юріївна Бабич
    15 May
    Ви вже чули про законопроєкт 15150?
    Тепер батько може роками не брати участі у вихованні дитини, не допомагати, не цікавитися її життям , і ще й офіційно не платити аліменти, якщо мати заробляє більше
    Тобто жінка має тягнути на собі все:
    дитину, побут, лікування, навчання, розвиток, безсонні ночі, війну, стрес , а чоловіка просто “звільнять від відповідальності”?
    Це вже не про справедливість.
    Це про узаконення батьківської безвідповідальності.
    Дитина - це відповідальність ДВОХ батьків, а не покарання для матері за те, що вона сильна, працює і забезпечує свою дитину!
    Виходить, якщо мати вижила, витягнула дитину, забезпечила їй нормальне життя - держава вирішила: “ну тоді батько може нічого не робити”?
    Це пряме знецінення материнства та порушення прав дітей!!!
    Бо аліменти - це не “допомога жінці”.
    Це ОБОВʼЯЗОК батька перед власною дитиною!!!
    І поки одні матері перевертають світ заради дітей, хтось вирішив, що чоловікам можна просто вийти з гри без наслідків
    15 May
    Смыслы
  7. Правовий аналіз окремих положень проєкту Цивільного Кодексу України. Храпач Олександр
    17 May
    Правовий аналіз окремих положень проєкту Цивільного Кодексу України (законопроєкт №15150)
    До вашої уваги пропонуємо наш правовий аналіз окремих положень проєкту нового Цивільного Кодексу України (законопроєкт №15150). У матеріалі розглянуто ключові ризики та загрози, які містяться у нинішній редакції документа та можуть мати серйозні наслідки для українського суспільства, інституту сім’ї, суспільної моралі та національної ідентичності.
    Варто зазначити, що в даній редакції проєкту нового ЦК були враховані критичні зауваження руху «Всі разом!» щодо недопущення знищення шлюбу та інституту сім’ї, всупереч положенням ст. 51 Конституції України та національним інтересам держави. Також до нового проєкту Цивільного кодексу України частково повернуто надважливий міжнародний і конституційний правотворчий засадничий інструмент у вигляді моралі. Проте в законопроєкті зберігаються загрози іншим національним цінностям, суспільній моралі, інституту сім’ї та самобутності й суверенітету української держави, що є особливим предметом національної безпеки та національної ідентичності.
    1. Преамбула – суть і дух законопроєкту
    За міжнародним та національним правом, – дух/сутність закону превалює над його буквальним змістом і має пріоритет в застосуванні. Таким чином, преамбула закону, має надважливе значення в визначенні його суті і подальшого змісту.
    Згідно ч.1 ст. 1 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, всі народи мають право на самовизначення. На підставі цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.
    Відповідно до ст. 400 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, співробітництво на двосторонньому, регіональному та європейському рівнях ґрунтуватиметься на таких принципах: a) повага самобутності та інтересів місцевих громад, особливо в сільській місцевості; b) важливість культурної спадщини. А, статтею 141 названої Угоди визначено: «1. Без шкоди для загальних винятків, визначених у статті 472 цієї Угоди, на положення цієї Глави та Додатків XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F i XVII до цієї Угоди поширюються винятки, наведені в цій статті. 2. … ніщо в цій Главі не може тлумачитися як таке, що перешкоджає будь-якій зі Сторін здійснювати або забезпечувати виконання заходів, які: a) необхідні для захисту громадської безпеки, громадської моралі або для забезпечення громадського порядку…». Стаття 472 Угоди про асоціацію говорить:
    «Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні вживати будь-яких заходів:
    а) які, на її думку, необхідні для того, щоб запобігти розголошенню інформації, що суперечить суттєвим інтересам її безпеки;
    с) які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, у випадку серйозних внутрішніх безпорядків, які порушують закон і громадський порядок, під час війни або серйозного міжнародного напруження, яке становить загрозу війни, або для виконання взятих на себе зобов’язань з підтримання миру та міжнародної безпеки».
    Також ч.3 ст. 262 Угоди про асоціацію, крім того, може вважатися сумісним з належним виконанням цієї Угоди таке: d) допомога для підтримки культури та збереження культурної спадщини, якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгівлі всупереч інтересам Сторін.
    Конституція України говорить:
    Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
    Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
    Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
    Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
    Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
    Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
    Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
    Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
    … 5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
    Відповідно ч.3 ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
    Відповідно до Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”:
    Стаття 2. Основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики
    1. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів, утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.
    2. Внутрішня політика ґрунтується на таких принципах: пріоритетність захисту національних інтересів…
    3. Зовнішня політика ґрунтується на таких принципах: суверенна рівність держав;
    утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої іноземної держави;
    невтручання у внутрішні справи держав;
    взаємовигідне співробітництво між державами;
    сумлінне виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань;
    своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам Україні, її громадянам і юридичним особам.
    Стаття 8. Засади внутрішньої політики в соціальній сфері
    1. Основними засадами внутрішньої політики в соціальній сфері є (зокрема):
    – досягнення ефективного демографічного розвитку;
    – поліпшення соціального захисту дітей, утвердження духовно і фізично здорової, матеріально забезпеченої та соціально благополучної сім’ї;
    – створення ефективної системи забезпечення реалізації та захисту прав дитини;
    – створення умов для повноцінного життя і розвитку дитини, її безпеки, благополуччя, зростання у безпечному сімейному оточенні;
    – запобігання соціальному сирітству та інституціалізації дітей, зокрема, шляхом забезпечення підтримки батьків у виконанні ними батьківських обов’язків та розвитку системи соціальних послуг для сімей з дітьми;
    – підтримка сімей, які усиновили дітей, взяли дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у свої сім’ї…
    Стаття 10. Засади внутрішньої політики в гуманітарній сфері
    1. Основними засадами внутрішньої політики в гуманітарній сфері є:
    – відродження духовних цінностей Українського народу, захист та примноження його культурного надбання, збереження національної культурної спадщини, підтримка розвитку культури і мистецтва, відродження та збереження культурної самобутності регіонів;
    – створення умов для консолідації суспільства на основі національної системи духовних цінностей, у центрі якої людина, її розвиток, права і свободи, максимальне забезпечення її потреб;
    – удосконалення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, сприяння популяризації та поширенню здорового способу життя, організації змістовного дозвілля;
    – забезпечення проведення комплексних заходів щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формування активної громадянської позиції та залучення їх до суспільного життя…
    Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про національну безпеку України”, загрози національній безпеці України – явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.
    Згідно п.п.2, 4 ч.3 ст.6 та преамбули Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”, національні цінності складовою забезпечення національної безпеки, а основними її складовими, зокрема, є:
    1) соборність – єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави;
    2) самобутність – національна ідентичність, неповторність, оригінальність, які виявляються окремою особою чи групою осіб у ментально обумовленому художньо-мистецькому світосприйнятті, національно прийнятних способах спілкування, діяльності, поведінки. Самобутність українського народу визначається його історією, культурою, традиціями та українською мовою;
    3) воля – здатність, намір, кероване намагання, прагнення досягти мети. Проявом волі українського народу є героїка боротьби за незалежність України, прагнення до самостійності, невпинний пошук шляхів досягнення свободи;
    4) гідність – відстоювання своїх духовно-моральних і державницьких позицій, усвідомлення власної ваги та громадянського обов’язку у міжнародному співтоваристві.
    В Указі Президента України “Про день Української державності” від 24.08.2021 № 423/2021 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 455/2023 від 28.07.2023) зазначено: “З метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого – державотворця, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси, спадкоємцями якої є, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна,… Відзначати День Української Державності щорічно 15 липня – у День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого”.
    Відповідно до преамбули Постанови Верховної Ради України “Про встановлення Національного дня молитви” № 4243-IX від 12.02.2025р., Вищий законодавчий орган визначив ціль її прийняття: “З метою сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, піднесення морально-патріотичного духу, спираючись на тисячолітню історію та культуру Українського народу та його державності з християнським світоглядом, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…”.
    Власне, вказане підтверджуються також висновком науково-правової експертизи №01-9/1-232 від 25.12.2023р. Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, за яким:
    “Норми міжнародного права, Угода про асоціацію з ЄС (зокрема статті 141, 400, 472) надають право Україні стати повноправним і авторитетним членом Європейського Союзу, зі збереженням природної моделі інституту сім’ї, соціально-культурного устрою та національних цінностей/інтересів, національної ідентичності та самобутності, які визначені предметом національної безпеки і гарантами незалежної та суверенної держави”.
    В той самий час, в преамбулі законопроєкту №15150, яка визначає дух і суть правової норми, йдеться “про тисячолітню історію державотворення”, але очевидно, що в ній не в повній мірі враховуються основні і засадничі фактори цього державотворення, в результаті чого, значна частина запропонованих правових норм не відповідають названим вище цілям і національним інтересам України та навпаки носять суттєву загрозу для руйнування державного суверенітету, авторитету, конституційного засадничого ладу в соціальній і гуманітарній сферах, особливо в сфері національної і громадянської ідентичності, сфері сім’ї, здорового дитинства, демографії і майбутнього країни.
    В преамбулі проєкту до Основного Цивільного Закону варто визначати дійсний його зміст/дух, а також задекларувати пріоритетні державні інтереси, як незалежної, суверенної, авторитетної, повноправної країни, з власною національною гідністю і цінностями, національною ідентичністю, які є пріоритетними при реалізації приватних відносин та в міжнародних відносинах, а тому можуть бути обмежені в інтересах національної безпеки, суспільної моралі, здоров’я і майбутнього населення.
    Отже, в преамбулі варто було б визнати, що Україна як держава завдячує своїх тисячолітній християнській культурі і спадщині, а тому її національна ідентичність/самобутність нерозривно пов’язана з відповідним світоглядом, суспільною мораллю та цінностями, але з правом вільного співіснування і віросповідання будь-якої іншої релігії та світоглядних орієнтацій, якщо вони не суперечать національній безпеці та суспільній моралі.
    1. Щодо поняття “суспільної моралі” як невід’ємної частини верховенства права та гаранту державного суверенітету
    Стаття 6 законопроєкту №14394:
    “Доброзвичайність (boni mores)
    1. Приватні відносини регулюють з урахуванням доброзвичайності.
    Доброзвичайність – це сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві.
    2. У разі якщо суспільні відносини суперечать доброзвичайності, настають юридичні наслідки, визначені цим Кодексом та/або іншим законом, або договором”.
    Вбачається спроба запровадженням нового поняття перейменувати чинні правові концепції регулювання суспільних відносин – “суспільна мораль” та “моральні засади суспільства”. Це є безпідставним додатковим смисловим навантаженням, адже саме така конструкція усталено використовується міжнародними документами, а не є наслідком так званої “радянщини”.
    Поняття “мораль”, “моральні засади суспільства”, “суспільна мораль” чи то “моральність населення” багато десятиліть є загальноприйнятим основним правовим регулятором суспільних відносин, що чітко задекларовано в ч. 2 ст.ст.8-10 Конвенції з прав людини та п.”б” ч.3 ст.19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ч.2 ст.10, ч.2 ст.13, ч.3 ст.14, ч.2 ст.15, ч.1 ст.27, ч.1 ст.32 Конвенції про права дитини, та стало використовується в законодавчому полі України.
    Більше того, вказані норми дають право державам обмежувати реалізацію окремих прав людини в інтересах загального блага, збереження суспільної моралі, здоров’я населення, національної безпеки. Саме такі норми, ставлять неписані національні моральні регулятори в пріоритет і дають можливість кожному народу та нації зберегти свою власну ідентичність, самобутність та особливість, як прояв гарантів суверенності та незалежності, що зазначені в п.1 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. В свою чергу, саме різноманіття народів в їх культурах і національній ідентичності збагачує європейську та світову спільноту, дає можливість зберігати кожному народу свою унікальність та поважати іншого, заради мирного і взаємовигідного співіснування.
    За офіційним тлумаченням права відповідно до п.4.1. Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р. по справі №1-33/2004, одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
    В Рішенні 27 грудня 2022 року № 4-р/2022 Конституційний Суд України при тлумаченні норм Конституції застосовує телеологічний принцип та враховує волю конституціонодавця щодо ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕД БОГОМ і всіма поколіннями.
    […3.3. Конституційний Суд України виходить із того, що конституцієдавець ухвалив Конституцію України „усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями“ (абзац сьомий преамбули Конституції України)…]
    Відповідно до загальних положень Стратегії демографічного розвитку України до 2040 р., схваленої Розпорядженням КМУ від 30 вересня 2024 р. № 922-р., надзвичайно важливе значення має захист незалежності України, відродження національної ідентичності. Україна – країна з багатою культурою, традиціями та мовою. Незалежність дозволяє нації не лише визначати власний шлях розвитку, а і зберігати та поширювати унікальні культурні здобутки та національні цінності, зберегти українську мову, історію та традиції, які є основою нашої національної ідентичності.
    Вказані нормативні положення узгоджуються із Законом України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про національну безпеку України”.
    Також Стратегія демографічного розвитку України визначає однією з головних причин низького рівня народжуваності – ціннісні зміни, пов’язані з перенесенням фокуса з кількості народжених дітей на якість їх утримання та виховання, з прагненням до самореалізації поза сферою материнства/батьківства. Стратегія базується на таких основних принципах: людиноцентричність (найвищою цінністю визнається життя і добробут людини, забезпечення реалізації її прав і свобод); повага до вибору кожної людини у поєднанні із заохоченням поведінки, сприятливої для демографічного відтворення…
    Натомість, за ознаками стилю законотворичх конструкцій в проєкті Цивільного Кодексу вбачаються елементи впливу ліво-радикальних політичних сил, які через фінансові стимулятори та програми неурядових організацій, завдали великої шкоди в соціально-гуманітарних сферах в багатьох країнах, суттєво знизивши їх обороноздатність від зовнішньої військової агресії чи інших загроз, через падіння національних, моральних і сімейних цінностей та як наслідок патріотичної свідомості.
    Загально відомо, у тому числі з публічних джерел і офіційних заяв публічних осіб різних країн, що вказані програми фінансуються міжнародними фондами та фінансовими групами, які також є фінансовими донорами різноманітних політичних груп, ціль яких є встановити цілковите домінування над країнами і націями, через руйнування національних цінностей, національної ідентичності як гарантів національної безпеки і державного суверенітету кожної держави. Такі проєкти часто несуть в собі намагання встановити цензуру та відповідальність для будь-якої критики чи негативного ставлення до девіантної психо-статевої поведінки, в т.ч. ЛГБТ-практики, з метою руйнування інституту сім’ї, моральних і сімейних цінностей, а як наслідок національної ідентичності та самобутності.
    Враховуючи власний негативний досвід запровадження вказаних вище програм, ряд європейських країн (Литва, Польща, Румунія, Угорщина, Велика Британія, Німеччина), США, Аргентина та інші в даний час почали активно відмовлятися від їх реалізації та повертатись до політики ствердження своїх власних національних інтересів в соціальній і гуманітарних сферах, які базуються на національній суспільній моралі, традиційних і природних статевих відносинах, які популяризують цінності інституту сім’ї тощо. Зокрема, 20.01.2025р. Президент США видав Указ “Про захист жінок від екстремізму гендерної ідеології та відновлення біологічної істини для Федерального Уряду”:
    “По всій країні ідеологи, які заперечують біологічну реальність статі, дедалі частіше використовують юридичні та соціальні важелі примусу, щоб дозволити чоловікам самостійно ідентифікуватися як жінки й отримувати доступ до жіночих просторів і заходів, призначених виключно для жінок — від притулків для постраждалих від домашнього насильства до душових у жіночих робочих приміщеннях. Це є неправильним.
    Зусилля щодо викорінення біологічної реальності статі є нападом на жінок, позбавляючи їхньої гідності, безпеки та добробуту. Виключення поняття статі з мови та політики має руйнівний вплив не тільки на жінок, а й на правову систему загалом. Формування федеральної політики на основі правди є критично важливим для наукового розвитку, громадської безпеки, морального стану та довіри до уряду.
    Цей згубний курс просувається через свідому атаку на звичне використання біологічних і наукових термінів, замінюючи незмінну реальність статі суб’єктивним почуттям особистої ідентичності. Перекручення терміна «жінка» в законах і політиці не лише підриває захист, створений для забезпечення рівних можливостей, але й замінює традиційні правові права на розмиту соціальну концепцію.
    Відповідно, моя адміністрація захищатиме права жінок і свободу совісті, використовуючи чітку та науково обґрунтовану мову в політиці, яка визнає, що жінки є біологічно жіночої статі, а чоловіки — біологічно чоловічої…”.
    Таким чином, запропонована законопроєктом №15150 нова конструкція “доброзвичайність” не в повній мірі відповідає інтересам суспільства, країни, національним цінностям і безпеці, а також вказаним міжнародним та конституційним нормам, та створює передумови для депопуляції моральних засад, що підтверджується аналізом наступного положення (див. п.п.2.1, 2.2.).
    Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне повернути усталену засадничу міжнародну і конституційну законотворчу норму “суспільна мораль/моральні засади суспільства” у всіх випадках, де в тексті законопроєкту використовується термін “доброзвичайність”.
    3. Щодо звичаїв/традицій
    3.1. Стаття 8 законопроєкту №15150: Звичай як джерело приватного права:
    ”1. Приватні відносини може регулювати звичай, зокрема звичай ділового обороту, національний звичай, звичай національної меншини (спільноти) або корінного народу.
    Звичай – це правило поведінки, яке не визначено актом цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері приватних відносин.
    Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
    2. Звичай, що суперечить договору або акту цивільного законодавства, у приватних відносинах не застосовують”.
    Частина 2 даної статті може породити різнотлумачення і зневілювати/знищити вищевказаний принцип законотворчості та регулювання суспільних відносин “суспільна мораль”, який є похідним від найкращих звичаїв/традицій народу. Адже приватноправні інтереси, навіть домовленість двох осіб, тут ставиться вище суспільної моралі, національних цінностей і безпеки, нехтуючи загальне суспільне благо та інтереси більшості народу України, що не є ознакою демократії та верховенства права. Це неминуче призведе до правової невизначеності, свавілля та порушення прав більшості і суспільного порядку.
    Враховуючи викладне, пропонуємо частину 2 ст.8 законопроєкту №15150 викласти в наступній редакції:
    “2. Звичай, що суперечить моральним засадам суспільства або акту цивільного законодавства, у приватних відносинах не застосовують”.
    3.2. Проєкт статті 12. Здійснення цивільних прав:
    1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
    2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх зміни, зупинення, припинення, крім випадків, визначених законом.
    3. Якщо законом визначені юридичні наслідки недобросовісного здійснення особою своїх цивільних прав, вважається, що дії або бездіяльність (далі разом – поведінка) особи є добросовісними, якщо іншого не встановив суд.
    Вказана норма не дає право вважати чи говорити про вчинки людини, засуджувати в т.ч. аморальність, політичну продажність іншу негативну поведінку людини, доки її недобросовісність не буде встановлена судом. Очевидно, що дана норма може призвести до порушення свободи слова, цензури, заборони критики публічних осіб і інших аморальних і тоталітарних наслідків.
    Також, виходячи з системного аналізу положень ст.23, ч.2 ст.32, ч.2 ст.34, ч.2 ст.35, ч.1 ст.68 Конституції України, а також ч. 2 ст.ст.8-10 Конвенції з прав людини та п.”б” ч.3 ст.19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ч.2 ст.10, ч.2 ст.13, ч.3 ст.14, ч.2 ст.15, ч.1 ст.27, ч.1 ст.32 Конвенції про права дитини, можна зробити обґрунтований висновок, що принципи верховенства права в демократичних країнах ґрунтуються на тому, що публічне вираження або реалізація особистих/приватних прав не може здійснюватись на шкоду загальному благу суспільства, зокрема його моральним засадам, громадському здоров’ю чи національній безпеці і може/повинна бути правомірно обмежена. Також публічна критика негативних факторів чи поведінки завжди була засадничим правом і гарантом свободи слова, віросповідання, думки чи поглядів, звісно з чітким застереженням прояву агресії чи насилля, на що в Україні достатньо правових регуляторів як цивільного так і адміністративного чи кримінально-карного характеру.
    Враховуючи викладене, пропонуємо:
    Ч.ч. 1 і 2 ст. 12 законопроєкту №15150 викласти в наступній редакції:
    “1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але їх реалізація і публічне вираження повинне здійснюватись з урахуванням прав і свобод інших людей, та з урахуванням обов’язків перед суспільством, зокрема моральними засадами такого суспільства”.
    “3. Якщо законом чи моральними засадами суспільства не визначені юридичні наслідки недобросовісного здійснення особою своїх цивільних прав, вважається, що дії або бездіяльність (далі разом – поведінка) особи є добросовісними, якщо іншого не встановив суд”.
    3.3. Проєкт статті 28. Дитина
    1. Юридичний статус дитини має фізична особа від народження до досягнення вісімнадцятирічного віку (повноліття) безвідносно до набуття нею або надання їй повної цивільної дієздатності.
    2. У відносинах з батьками повнолітні дочка, син зберігають юридичний статус дитини безвідносно до досягнення ними повноліття.
    3. Малолітньою вважають дитину від народження до досягнення чотирнадцятирічного віку.
    4. Неповнолітньою вважають дитину віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
    5. Особливості юридичного статусу дитини, здійснення нею цивільних прав і виконання цивільних обов’язків визначає цей Кодекс та/або інший закон.
    Враховуючи загрозу національній безпеці у вигляді існування країни через військові чинники та критично низьку народжуваність, а також приймаючи до уваги досвід інших європейських країн з християнським світоглядом та відповідною правовою системою, на кшталт республіки Польщі, де заборонені аборти з певними виключеннями, пропонується ст.28 законопроєкту 15150 викласти в наступній редакції:
    1. Юридичний статус дитини має фізична особа від народження до досягнення вісімнадцятирічного віку (повноліття) безвідносно до набуття нею або надання їй повної цивільної дієздатності.
    2. У відносинах з батьками повнолітні дочка, син зберігають юридичний статус дитини безвідносно до досягнення ними повноліття.
    3. З моменту зачаття дитини (утворення зародку) до моменту її народження, вона має статус ненародженої дитини.
    4. Малолітньою вважають дитину від народження до досягнення чотирнадцятирічного віку.
    5. Неповнолітньою вважають дитину віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
    6. Особливості юридичного статусу дитини, здійснення нею цивільних прав і виконання цивільних обов’язків визначає цей Кодекс та/або інший закон.
    7. Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. 3 цією метою Держава, зокрема, зобов’язана на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях всіх необхідних заходів щодо запобігання:
    а) схилянню або примушуванню дитини до будь-якої незаконної сексуальної діяльності, в т.ч. раннього інтимного/сексуального життя;
    б) використанню дітей з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці;
    в) використанню дітей з метою експлуатації у порнографії та порнографічних матеріалах;
    г) сприяти вихованню дітей в атмосфері статевої стриманості, скромності та підготовки до подружньої вірності і тривалого щасливого сімейного життя, де народжуються і виховуються діти в атмосфері щастя, любові і розуміння, з пріоритетним правом батьків на виховання і піклування відповідно до моральних засад суспільства.
    4. Щодо цивільної дієздатності малолітніх та неповнолітніх дітей
    Статті 37-39 Законопроєкту надають зайві/передчасні права малолітнім та неповнолітнім дітям щодо фінансових ресурсів та участі в громадських організаціях і юридичних особах, укладенні правочинів, без згоди батьків. Тим самим невілюють виховну функцію батьківства та наражають незрілу психіку дітей на надмірну відповідальність і навантаження, яка ще не здатна в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, правові і інші наслідки реалізації таких прав без участі батьків.
    Стаття 10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права:
    Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що:
    1. Сім’ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості як найширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Шлюб повинен укладатися за вільною згодою тих, хто одружується.
    2. Особлива охорона повинна надаватися матерям протягом розумного періоду до і після пологів. Протягом цього періоду працюючим матерям повинна надаватись оплачувана відпустка або відпустка з достатньою допомогою по соціальному забезпеченню.
    Конвенція про права дитини:
    Преамбула
    … нагадуючи, що Організація Об’єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу,
    впевнені в тому, що сім’ї як основному осередку суспільства і природному середовищу для зростання і благополуччя всіх її членів і особливо дітей мають бути надані необхідні захист і сприяння, з тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов’язання в рамках суспільства….
    Стаття 1
    Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
    Стаття 3
    1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
    2. Держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
    Стаття 7
    1. Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
    2. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов’язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
    Стаття 8
    1. Держави-учасниці зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
    2. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, Держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності.
    Стаття 16
    1. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
    2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.
    Стаття 17
    Держави-учасниці визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних національних і міжнародних джерел, особливо до таких інформації і матеріалів, які спрямовані на сприяння соціальному, духовному і моральному благополуччю, а також здоровому фізичному і психічному розвитку дитини.
    Стаття 18
    1. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
    Стаття 27
    1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
    2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
    Стаття 30
    У таких державах, де існують етнічні, релігійні або мовні меншості чи особи з числа корінного населення, дитині, яка належить до таких меншостей чи корінного населення, не може бути відмовлено в праві спільно з іншими членами її групи користуватися своєю культурою, сповідати свою релігію і виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою.
    Стаття 32
    1. Держави-учасниці визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
    Стаття 34
    Держави-учасниці зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. 3 цією метою Держави-учасниці, зокрема, вживають на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях всіх необхідних заходів…
    Таким чином, вказаними міжнародними правовими нормами, які узгоджуються зі ст. 51 Конституції України та Сімейним Кодексом України, передбачено пріоритет держави в підтриманні і реалізації права кожної людини на створення здорової сім’ї, як природного і основного осередку суспільства, захист батьківства, материнства, дитинства та виховання дітей в сімейному середовищі під опікою і турботою батьків.
    При цьому, вказані міжнародні норми визнають найкращим середовищем для виховання дитини природну сім’ю, визначають права і обов’язки держав-учасниць встановлювати національними законами особливі умови для найкращого такого виховання та забезпечення дітей, батьківства, материнства, їх здорового фізичного, морального і духовного середовища, тощо.
    Останнім часом, у зв’язку з безконтрольним використанням дітьми електронних ресурсів, месенджерів, аккаунтів, соціальних мереж, в країні системно відбуваються акти насилля, знущання, цькування навіть доведення до самогубства, в т.ч. вербування іноземними спецслужбами підлітків для вчинення терактів, сексуальні домагання та розтління, що свідчить про кричущу необхідність батьківського контролю та обмеження дітей в доступі до мережі інтернет та її продуктів, і це є вже питанням національної безпеки.
    Отже, позбавлення батьків проявляти турботу, погоджувати і здійснювати координацію прав для дітей, визначених в ст.ст. 37-39 законопроєкту, не відповідають вказаним правовим нормам, інтересам дитини та суспільства, а також невілюють виховну функцію батьківства, можуть призвести до свавілля.
    Враховуючи викладене, пропонуємо статті 37, 38 законопроєкту викласти в наступній редакції:
    “Стаття 37. Часткова цивільна дієздатність малолітньої дитини 1. Малолітня дитина має право:
    1) самостійно, за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, здійснювати особисті права, зокрема право на ім’я, на честь і гідність, на особистий простір (приватність), на висловлення власної думки з питань щодо свого життя, на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, на участь у дитячих громадських організаціях;
    2) за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, на самозахист своїх цивільних прав та/або правомірних інтересів;
    3) звертатися до органів опіки та піклування, органів правопорядку, суду, інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та/або службових осіб за захистом своїх цивільних прав та/або правомірних інтересів, зокрема порушених батьками;
    4) самостійно, за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, вчиняти дрібні побутові правочини.
    Дрібний побутовий правочин – це правочин, який задовольняє звичайні побутові потреби малолітньої дитини, відповідає її віку, рівню фізичного, емоційного і соціального розвитку, а його предмет має невелику вартість.
    2. Батьки/опікуни мають пріоритет у вихованні та піклуванні щодо дітей, згідно своїх переконань та світогляду, і мають беззаперечне право обмежувати дитину в реалізації її бажань та намірів, в атмосфері любові і поваги до гідності дитини, з метою виховання цілісної і здорової особистості, здатної керувати своїми бажаннями та емоціями, проявляючи повагу до прав інших, старших і суспільства.
    3. Батьки/опікуни несуть відповідальності за завдану шкоду їх малолітньою дитиною.
    Стаття 38. Неповна цивільна дієздатність неповнолітньої дитини
    1. Крім правочинів, визначених статтею 37 цього Кодексу, неповнолітня дитина має право:
    1) самостійно, за турботливого нагляду батьків/піклувальника, розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
    2) самостійно, за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
    3) за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
    4) за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, який вона внесла на своє ім’я;
    5) за згоди батьків/піклувальника та їх турботливого нагляду, самостійно укладати договір банківського рахунку і розпоряджатися грошовими коштами на рахунку.
    2. Неповнолітня дитина вчиняє інші правочини за згодою батьків або піклувальника. Неповнолітня дитина може вчиняти правочини щодо відчуження нерухомого майна або транспортного засобу, їх обтяження, зокрема передання їх у заставу (іпотеку), лише за наявності письмової нотаріально посвідченоїзгоди батьків або піклувальника, а у випадках, встановлених цим Кодексом та/або іншим законом, – також дозволу органу опіки та піклування.
    3. Неповнолітня дитина може розпоряджатися вкладом, що його внесли повністю або частково інші особи на її ім’я, за наявності письмової згоди батьків або піклувальника.
    4. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків, піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої дитини самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, іншими доходами або позбавити її такого права.
    Суд скасовує рішення про обмеження або позбавлення права, визначеного абзацом першим цієї частини, якщо зазнали змін обставини, що були підставою для його ухвалення.
    4. Порядок обмежування цивільної дієздатності неповнолітньої дитини встановлює Цивільний процесуальний кодекс України.”.
    Статтю 39 законопроєкту “виключити”.
    5. Особлива невідповідність національним інтересам, вимогам щодо якості закону та правової визначеності містить Книга друга законопроєкту “Право особисте”
    Особисті права необхідно права розрізняти у видах і природах, адже не врахування цього призводить до невизначеності і свавілля, оскільки приватні права, щонайменше, варто розділяти на (а) невід’ємні, природні та на (б) вольові, набуті. Для прикладу: право на життя, на здоров’я, на гідність, на дитинство, батьківство, материнство, стать є невід’ємним і природнім; в то й же час право на власність, на вибір місця проживання, на професію, поведінку є вольовим і набувальним. Тому природні права обмежені бути не можуть, а вольові права чи право на їх публічне вираження можуть бути обмежені, саме в інтересах суспільної моралі, здоров’я населення, національної безпеки, тобто загального блага тієї чи іншої країни, що передбачено в ч. 2 ст.ст.8-10 Конвенції з прав людини та ст.1, п.”б” ч.3 ст.19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
    Разом з тим, історія законотворчості показує, що не всі аспекти суспільної поведінки можуть бути врегульовані законодавчими актами, і найкращим її регулятором залишається висока суспільна мораль і відповідні цінності.
    Однак, в другій книзі “Право особисте” законопроєкту, ініціатори здійснили спробу врегулювати відносини, які повинні бути врегульовані насамперед “суспільною мораллю і національними цінностями”, адже такі спроби, без врахування цих регуляторів, часто призводили до порушення прав інших, правової невизначеності, обмеження прав свободи слова, переконань та віросповідання, встановлення цензури, переслідувань, і, як наслідок, тиранії.
    Тому під час військового стану поспішне прийняття подібних загальних регуляторів суспільних відносин не дає можливість врахувати думку всього громадського суспільства, обмежує якісний аналіз запропонованих норм та їх обговорення за участі широкого кола експертів, а також може призвести до подальшого розколу суспільства, росту ще більшої недовіри до влади тощо.
    5.1. Так, проєкт статей передбачає:
    Стаття 286. Поняття особистого права
    1. Особисте право є невіддільним від особи правом, що має немайновий характер та спрямоване на задоволення фізичних, психічних, психологічних, культурних, соціальних або інших нематеріальних потреб та правомірних інтересів особи.
    2. Особисті права належать фізичній особі з моменту її народження або з моменту, визначеного Конституцією України, цим Кодексом та/або іншим законом.
    3. Особисті права належать юридичній особі з моменту її створення або з моменту, визначеного цим Кодексом та/або іншим законом.
    4. Невіддільність особистого права від особи полягає в тому, що особа не може відмовитися від свого особистого права, а також не може бути позбавлена цього права.
    Надання особою згоди на здійснення окремих її особистих прав іншими особами або реалізацію іншими особами окремих правоможностей цих особистих прав не є їх відчуженням.
    5. Немайновий характер особистого права полягає в тому, що воно не має економічного походження та/або змісту, майнової цінності.
    6. Особисті права належать фізичній особі до моменту її смерті або до іншого моменту, визначеного Конституцією України, цим Кодексом та/або іншим законом.
    7. Особисті права належать юридичній особі до моменту її припинення або до іншого моменту, визначеного цим Кодексом та/або іншим законом.
    Стаття 287. Види особистих прав
    1. Особисті права визначає Конституція України, цей Кодекс та/або інший закон.
    Визначений цими нормативно-правовими актами перелік особистих прав не є вичерпним.
    2. Фізичній особі належать також інші особисті права за умови відповідності їх статті 286 цього Кодексу.
    3. Юридична особа може мати інші особисті права за умови відповідності їх статті 286 цього Кодексу, крім особистих прав, які за своєю природою можуть належати лише людині.
    Стаття 288. Зміст особистого права
    1. Зміст особистого права полягає в тому, що особа є носієм особистого блага, має змогу вільно, на власний розсуд використовувати це благо, що включає в себе усі прояви поведінки щодо нього, з метою задоволення власних потреб та правомірних інтересів порядком, у спосіб та в межах, що не суперечать Конституції України, цьому Кодексу та/або іншому закону, доброзвичайності, а також сутності та призначенню такого особистого блага.
    2. Особа може надавати згоду на використання свого особистого блага іншим особам, якщо це не суперечить Конституції України, цьому Кодексу та/або іншому закону, доброзвичайності, а також сутності та призначенню такого особистого блага.
    Особа може відкликати надану згоду на використання свого особистого блага, якщо іншого не визначено Конституцією України, цим Кодексом та/або іншим законом, а також договором.
    3. Особа може заборонити іншим особам поведінку, що порушує її особисте благо, вимагати припинення такої поведінки та застосовувати інші визначені законом способи захисту.
    Системний аналіз вказаним положень дає можливість зробити висновок, що визначення поняття, виду особистих благ особи і способів їх захисту викладені в ст.ст.286-293 законопроєкту, не відповідають якості закону, можуть породити невизначеність, особливо без такого регулятора, як відповідність “суспільній моралі/моральним засадам суспільства/звичаї/традиції”. Передбачається, що кожен наділяється правом визначати особисте благо на свій розсуд, і забороняти іншим особам поведінку, що порушує на його думку, його особисте благо, вимагати припинення такої поведінки від інших (ч.3 ст.288), що може призвести до свавілля.
    5.2. Особливе занепокоєння викликає глава 18 законопроєкту “Особисті права, що забезпечують природне існування фізичної особи”
    5.2.1. Проєкт статті 301. Право на гідність
    1. Фізична особа має право на гідність.
    2. Фізична особа має право вимагати від будь-кого визнання її цінності як людини, а також відповідного поводження з нею.
    3. Фізичну особу не може бути піддано такому, що принижує її гідність поводженню або покаранню.
    4. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист її гідності, відшкодування, компенсацію завданої шкоди.
    Частина 2 даної статті не відповідає якості закону, адже не зрозуміло міру/межу вимоги щодо визнання цінності, випадки такої вимоги, яким чином має виражатися визнання цінності. До прикладу, не зрозуміло в якій формі, від кого і в який спосіб особа, яка вчинила насилля чи іншу асоціальну поведінку, може вимагати визнання її цінності і в яких випадках, чи не буде це породжувати свавілля і наругу над почуттями і правами інших, які не поділяють і не підтримують вчинки чи поведінку такої особи.
    Подібні норми не врегулюють суспільні відносини, а навпаки можуть породити ряд невизначеностей, протиріч та свавілля, що вкотре підтверджує про необхідність і незамінність такого засадничого правового регулятора відносин як “моральні засади суспільства”.
    5.2.2. Проєкт статті 302. Право на особисту безпеку
    1. Фізична особа має право на особисту безпеку.
    Фізична особа з власної волі та у власних інтересах визначає рівень особистої безпеки, самостійно визначає допустимий рівень ризику в будь-якій сфері своєї діяльності.
    Дієздатна повнолітня фізична особа за інформованої письмової згоди може здійснювати професійну, військову, волонтерську та іншу діяльність, пов’язану з високим рівнем ризику та підвищеною загрозою для особистої безпеки.
    2. Фізична особа має право на належні, безпечні, здорові та якісні умови життєдіяльності та довкілля, продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту), а також на повну, актуальну, доступну та достовірну інформацію про рівень особистої безпеки, про рівень наявних ризиків та загроз, про безпеку та якість довкілля, харчових продуктів, предметів побуту, умов роботи, проживання, навчання тощо.
    3. Поведінка суб’єктів приватних відносин, що створює загрозу особистій безпеці фізичної особи та несе ризик для її життя, здоров’я, призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, погіршення умов життєдіяльності, є протиправною та має бути негайно припинена на вимогу фізичної особи.
    Дана норма дає широкі права кожній особі визначати на власний розсуд рівень ризиків для неї, що може привести до свавілля та широких зловживань щодо прав інших. Це вкотре підтверджує, що виключення з соціальних регуляторів правових норм поведінки у вигляді суспільної моралі та традицій/звичаїв, не може бути замінено писаними нормами, на що також вказує Конституційний Суд України №15-рп/2004 від 02.11.2004 р. по справі №1-33/2004, і неминуче призводить до свавілля чи до тиранії, за яким слідує тотальний контроль, за прикладом авторитарних держав.
    5.2.3. Проєкт статті 303. Право на здоров’я
    1. Фізична особа має невіддільне право на здоров’я.
    2. Охорону здоров’я фізичної особи забезпечують системою заходів, спрямованих на збереження та/або відновлення фізіологічних, психічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності фізичної особи при максимально біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Зазначену систему заходів охорони здоров’я впроваджує орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, його службова та/або посадова особа, заклад охорони здоров’я, інша фізична, юридична особа порядком, що його визначено Конституцією України, цим Кодексом та/або іншим законом.
    Фізична особа має право на рівний та недискримінаційний доступ до охорони здоров’я
    Прект сттатті 304. Право на медичну та/або реабілітаційну допомогу
    1. Фізична особа має право на медичну та/або реабілітаційну допомогу.
    Порядок, зміст та обсяг надання медичної та/або реабілітаційної допомоги визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я відповідно до закону.
    2. Медичну та/або реабілітаційну допомогу надають безоплатно в межах програми медичних гарантій, на підставі та порядком, визначених законом.
    3. Медичну та/або реабілітаційну допомогу фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, надають за її інформованої письмової згоди.
    4. Медичну та/або реабілітаційну допомогу малолітній дитині надають за інформованої письмової згоди її батьків, опікуна або іншого законного представника. Малолітня дитина має право бути вислуханою, якщо вона здатна сформулювати та висловити свої думки про надання їй медичної та/або реабілітаційної допомоги.
    У разі відсутності батьків, опікуна або іншого законного представника
    медичну та/або реабілітаційну допомогу малолітній дитині надають за
    інформованої письмової згоди члена її сім’ї або родича у такій пріоритетній послідовності: вітчим, мачуха; повнорідний або неповнорідний повнолітній брат або сестра; дід, баба; прадід, прабаба.
    У разі відсутності згоди на надання медичної та/або реабілітаційної допомоги малолітній дитині осіб, визначених абзацом першим цієї частини, за наявності ознак прямої загрози її життю, лікар повинен діяти в найкращому інтересі малолітньої дитини, що полягає у збереженні її життя та здоров’я, а також невідкладно повідомити про це орган опіки і піклування.
    У разі відсутності осіб, які можуть надати згоду на надання медичної та/або реабілітаційної допомоги малолітній дитині, за наявності ознак прямої загрози її життю, таку допомогу надають без згоди, а лікар повинен діяти в найкращому інтересі малолітньої дитини, що полягає у збереженні її життя та здоров’я.
    5. Медичну та/або реабілітаційну допомогу недієздатній фізичній особі надають за інформованої письмової згоди її опікуна. Недієздатна фізична особа має право бути вислуханою, якщо вона здатна сформулювати та висловити свої думки про надання їй медичної та/або реабілітаційної допомоги.
    У разі відсутності згоди опікуна на надання медичної та/або реабілітаційної допомоги недієздатній фізичній особі, за наявності ознак прямої загрози її життю, лікар повинен діяти в найкращому інтересі недієздатної фізичної особи, що полягає у збереженні її життя та здоров’я, а також невідкладно повідомити про це орган опіки і піклування.
    У разі відсутності особи, яка може надати згоду на надання медичної та/або реабілітаційної допомоги недієздатній фізичній особі, за наявності ознак прямої загрози її життю, таку допомогу надають без згоди, а лікар повинен діяти в найкращому інтересі цієї фізичної особи, що полягає у збереженні її життя та здоров’я.
    6. Медичну та/або реабілітаційну допомогу фізичній особі, цивільну
    дієздатність якої обмежено через психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своєї поведінки та/або керувати нею, надають за інформованої письмової згоди фізичної особи та її піклувальника.
    У разі відсутності згоди між піклувальником та фізичною особою,
    цивільну дієздатність якої обмежено через психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своєї поведінки та/або керувати нею, на надання медичної та/або реабілітаційної допомоги, за наявності ознак прямої загрози життю такої фізичної особи, лікар повинен діяти в найкращому інтересі такої фізичної особи, що полягає у збереженні її життя та здоров’я, а також невідкладно повідомити про це орган опіки і піклування.
    У разі якщо фізична особа, цивільну дієздатність якої обмежено через психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своєї поведінки та/або керувати нею, не здатна надати усвідомленої інформованої письмової згоди на медичну та/або реабілітаційну допомогу, таку згоду надають за рішенням суду.
    7. Фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка усвідомлює
    значення своєї поведінки та може керувати нею, має право відмовитися від надання їй медичної та/або реабілітаційної допомоги або вимагати припинення надання медичної допомоги, що вже розпочалась.
    8. За наявності ознак прямої загрози життю фізичної особи медичну
    та/або реабілітаційну допомогу надають без її згоди за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди від такої особи, її представника або уповноваженої нею особи та за браком попередніх розпоряджень, оформлених відповідно до закону.
    Представниками або уповноваженими особами фізичної особи з повною дієздатністю, яка не здатна надати згоду на медичну та/або реабілітаційну допомогу за наявності ознак прямої загрози її життю, є фізичні особи в такій пріоритетній послідовності: довірена особа фізичної особи, яка діє на підставі довіреності та/або договору доручення; довірена особа для повідомлення в разі настання екстреного випадку з фізичною особою, відомості про яку зазначено у Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я; другий з подружжя; один із батьків; повнолітні син або донька; повнолітні брат або сестра; особи, які проживають із нею однією сім’єю.
    9. Медичну та/або реабілітаційну допомогу надають відповідно до
    стандартів у сфері охорони здоров’я.
    10. Фізична особа, яка звернулася за наданням їй медичної та/або
    реабілітаційної допомоги, має право на лікаря, фахівця з реабілітації, на вибір закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу, методів профілактики, діагностики, лікування та/або реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та/або фахівця з реабілітації.
    11. Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, має право на допущення до неї інших медичного працівника, фахівця з реабілітації, члена сім’ї та/або іншої близької особи, опікуна, піклувальника, нотаріуса, адвоката, представника з кола осіб, визначених частиною восьмою цієї статті, а також на допущення до неї священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.
    12. Допомогу у сфері психічного здоров’я надають фізичній особі
    відповідно до закону.
    13. Медичну допомогу різних видів (екстрена, первинна, спеціалізована, паліативна тощо) надають фізичній особі відповідно до законодавства.
    14. Реабілітаційну допомогу різних видів, зокрема реабілітація у сфері охорони здоров’я, надають фізичній особі відповідно до законодавства.
    15. Фізична особа може бути зобов’язана проходити медичний огляд у випадках та порядком, встановлених законом, з дотриманням принципів необхідності і домірності.
    Проєкт статті 305. Репродуктивні права
    1. Фізична особа має право репродуктивного вибору, зокрема приймати вільне та відповідальне рішення щодо планування кількості дітей, інтервалу між їх народженням, необхідних для збереження здоров’я матері та дитини.
    Це право охоплює також відмову від материнства, батьківства.
    2. Жінка має право на материнство. Чоловік має право на батьківство.
    Позбавлення жінки або чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням нею/ним конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї/нього є підставою для компенсації завданої їй/йому моральної шкоди.
    Позбавлення жінки або чоловіка репродуктивної функції у зв’язку із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є підставою для компенсації державою завданої їй/йому моральної шкоди.
    Вагітній жінці мають бути створені умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини.
    Матері та/або батькові мають бути створені умови для поєднання материнства/батьківства із здійсненням нею/ним інших прав та виконанням обов’язків.
    3. Фізична особа може здійснювати свою репродуктивну функцію, зокрема із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, на умовах та порядком, визначених законодавством.
    Програми допоміжних репродуктивних технологій застосовують лише за медичними показаннями та за інформованої письмової згоди повнолітньої дієздатної фізичної особи.
    Кріоконсервація та зберігання репродуктивних біологічних матеріалів, ембріонів для використання у власних потребах, донорства, використання та розпорядження анатомічними матеріалами, що мають репродуктивні властивості, застосовують на умовах та порядком, визначених законом.
    Фізична особа має право на таємницю застосування програм допоміжних репродуктивних технологій.
    Фізична особа, народжена в результаті застосування програм допоміжних репродуктивних технологій, має право після досягнення нею повноліття одержати інформацію про своє походження.
    4. Фізична особа має право на репродуктивне здоров’я, зокрема вчиняти дії, спрямовані на його поліпшення, підтримання або зміну обсягу репродуктивної функції.
    Фізична особа має право на вибір способів та засобів контрацепції.
    Стерилізацію може бути проведено лише за інформованої письмової
    згоди повнолітньої дієздатної фізичної особи.
    Штучне переривання вагітності, що не перевищує дванадцять тижнів, може бути виконано лише та за інформованої письмової згоди жінки.
    У випадках, визначених законодавством, штучне переривання вагітності може бути виконано під час вагітності від дванадцяти до двадцяти двох тижнів.
    Перелік обставин, що уможливлюють штучне переривання вагітності після дванадцяти тижнів вагітності, визначає законодавство.
    5. Примус у здійсненні репродуктивних прав заборонений.
    Запропонована редакція правових норм не відповідає вимогам щодо якості закону, оскільки дає широкі права центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я визначати порядок, зміст та обсяг надання медичної та/або реабілітаційної допомоги (що мається на увазі!?). Тут відсутнє право батьків надавати чи не надавати згоду неповнолітнім дітям на отримання тієї чи іншої медичної/реабілітаційної допомоги, що в ряді країн включає гормональну терапію та так звані “трансгендерні переходи”, що є неприпустимим до досягнення повноліття і має невідворотні шкідливі наслідки. Тут не визначений чіткий зміст репродуктивних прав, прав неповнолітніх осіб, що є примусом до репродуктивних прав (виношення і народження дитини після 12 тижнів може вважатися примусом!?).
    Також, практика надання дозволу на переривання вагітності на рівні Закону призводить до небажаних результатів у вигляді недбалого ставлення до статевого життя, вбивства ненароджених дітей, подружніх обов’язків, поглиблює моральну деградацію та демографічну кризу. В такому випадку варто триматися практики інших європейських країн, де аборти заборонені, за певними виключеннями.
    Крім того, в Україні відсутній примус до батьківства і материнства. Тому, встановлювати відмову від батьківства і материнства правом – не відповідає моральним засадам суспільства і національним інтересам в умовах демографічної кризи, знецінює значення батьківства, спонукає до росту сирітства, нещасливого дитинства і безвідповідального статевого життя, що суперечить ст. 51 Конституції України.
    5.2.4. Недопустимим є прийняття наступних правових норм, які загрожують здоров’ю нації, дітей, національним інтересам.
    Проєкт статті 307. Право на свободу природного існування
    1. Фізична особа має право на свободу природного існування.
    2. Фізична особа може вільно, на власний розсуд, відповідно до власних потреб, інтересів і цілей визначати свою поведінку і ухвалювати рішення у сфері природного існування порядком, у спосіб і в межах, що не суперечать Конституції України, цьому Кодексу та/або іншим законам, доброзвичайності.
    3. Фізична особа може вимагати від будь-кого не порушувати право на свободу природного існування та/або не вчиняти будь-яких інших дій, що впливають на його зміст, обсяг або можливість вільного і самостійного волевиявлення.
    4. Право на свободу природного існування може бути обмежено лише у випадках, визначених Конституцією України, порядком, у спосіб і в межах, встановлених законом.
    5. Цькування, залякування, переслідування, будь-які інші форми фізичного, психічного, психологічного та/або іншого тиску на фізичну особу заборонені.
    6. Втягування фізичної особи у вживання спиртних напоїв, наркотичних, психотропних засобів, вчинення інших дій, що призводять до біологічної, психічної, психологічної та/або іншої залежності фізичної особи, заборонені.
    Проєкт статті 308. Право на тілесну недоторканність
    1. Фізична особа має право на тілесну недоторканність (тілесну
    автономію), зокрема вирішувати питання, що стосуються її тіла, включаючи медичні, біотехнологічні та/або інші втручання, що їх вчиняють за її інформованої письмової згоди. Це право охоплює також відмову від будь-якого втручання, крім випадків, визначених законом.
    2. Фізична особа має право на надання інформованої письмової згоди на визначення подальшої долі свого тіла та/або його частин після смерті, зокрема у спосіб передання після смерті свого тіла та/або його частин науковим, медичним або навчальним закладам.
    Фізична особа може відкликати вже надану згоду або заборонити будь-яке використання її тіла та/або його частин після смерті. У такому разі згода членів сім’ї померлої особи, близьких родичів та/або інших заінтересованих осіб щодо визначення долі тіла померлої особи та/або його частин після смерті є нікчемною.
    3. Фізична особа не може бути піддана тортурам, жорстокому, нелюдському поводженню або покаранню.
    4. Фізичне покарання батьками, опікунами, піклувальниками, іншими законними представниками, вихователями, а також будь-якими іншими
    особами малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних заборонено.
    У разі жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження фізичної особи стосовно іншої фізичної особи, яка перебуває в безпорадному стані, застосовують заходи, встановлені цим Кодексом.
    Проєкт частини 5 ст. 315 Право на ім’я.
    Фізична особа має право на зміну свого прізвища у разі: 1) державної реєстрації шлюбу; 2) визнання шлюбу недійсним; 3) розірвання шлюбу; 4) зміни прізвища одним із батьків; 5) зміни прізвища обома батьками; 6) усиновлення; 7) скасування усиновлення або визнання його недійсним; 8) зміни (корекції) статі фізичної особи; 9) застосування до особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, заходів безпеки; 10) в інших випадках, визначених законом.
    По перше, відбувається безпідставна підміна понять “природного чи біологічного існування” особи з “вольовим правом вільного вибору такого існування”, в т.ч. відповідно до її біологічної статті, що є вкрай небезпечним, особливо серед дітей і молоді, адже передбачається право на зімну (корекцію) статі, що прямо суперечить суспільній моралі та національним цінностям, а також складає загрозу життю і здоров’ю особи.
    По друге, відсутні будь-які вікові обмеження щодо права на здійснення такого вибору, тим самим надається право дітям, які мають не сформовану психологічну особистість і є вкрай вразливими, під впливом зовнішніх деструктивних факторів робити не свідомий вибір будь-якої асоціальної поведінки, особливо в сфері своєї ідентичності.
    По третє, такій особі, в т.ч неповнолітній, надається агресивне право вимагати від усіх і кожного не порушувати право на свободу відповідного хибного “природного існування” та/або не вчиняти будь-яких інших дій, що впливають на його зміст, обсяг або можливість самостійного і вільного волевиявлення, тим самим батьки позбавляються виховної функції щодо своїх дітей і права їх виховувати відповідно до своїх переконань, суспільної моралі, віри, і т.і., що гарантовано Конвенцією про захист прав дитини, зокрема її ст.8, 27, 30, 34.
    По четверте, в зазначеному випадку, будь-які прояви непослуху чи нестабільної поведінки і бажань дитини, повинні задовольнятися батьками, оскільки будь-які інші дисциплінарні міри будуть вважатися порушенням права на “природне існування”, що в подальшому може розцінюватися підставою для позбавлення батьківських прав.
    По п’яте, вказані норми без будь-яких вікових обмежень та медичних показників дають право дітям самостійно вирішувати долю свого тіла, що в т.ч. це включає аборти, гормональну терапію, так звані “трансгендрені переходи”, що практикуються і агресивно популяризуються ліво-радикальними політичними силами в інших країнах і що призводить до невідворотних негативних фізичних, психологічних і асоціальних наслідків. Відповідні факти вже встановлені численними науковими дослідженнями та негативним досвідом інших країн.
    Така тенденція і неякісні законодавчі норми знищують право, в першу чергу дитини на безпечне психологічне і фізичне виховання в здоровому сімейному оточенні, потім знищують права батьків на обрання власних методів виховання, стимулюють моральне і статеве розтління серед дітей і молоді, що неминуче призводить до деградації і вимирання нації, її ідентичності і самобутності, краху інституту сім’ї і шлюбу.
    Тотожні необдумані законодавчі ініціативи були запроваджені ліво-радикальними політичними силами в багатьох країнах, що призвело до невиправданих наслідків, соціального занепаду, шкоди моральному і фізичному здоров’ю людей, вкрай негативно відобразилось на демографічних показниках. Наразі ряд країн Європи в т.ч. США почали активно скасовувати відповідну хибну соціальну практику та повертати нації до природного і біологічного порядку речей та захищати своїх дітей і жінок від агресивного насилля так званої “гендерної ідеології”, про що говорилось вище (див. п.1).
    Реалізація описаних прав може здійснюватись самостійно виключно повнолітніми особами, відповідно до моральних засад суспільства. А реалізація таких прав дітьми може здійснюватись виключно під наглядом і вихованням з боку батьків/опікунів, з урахуванням моральних засад суспільства та права батьків на виховання своїх дітей відповідно до своїх переконань та світогляду.
    Проєкт частини 2 статті 312. Право на донорство
    2. Повнолітня дієздатна фізична особа має право бути живим донором парних органів, органів, здатних до самовідтворення, інших анатомічних матеріалів, зокрема репродуктивних клітин, а також кріоконсервованих ембріонів, створених з репродуктивною метою, але не використаних для лікування замовників послуг із застосування допоміжних репродуктивних технологій, у межах, визначених цим Кодексом та/або іншим законом, а також якщо це не суперечить доброзвичайності.
    Донорство кріоконсервованих ембріонів для лікувальних цілей є фактичним знищенням/вбивством ненароджених дітей, що категорично суперечить моральним засадам суспільства і етичним нормам.
    5.2.5. Наступні законодавчі ініціативи за проєктом №15150 порушують ряд конституційних прав, в тому числі права на свободу віросповідання та діяльність релігійних громад направлених на допомогу особам, які зробили помилку в своєму житті чи обрали асоціальний спосіб існування:
    Проєкт статті 310. Право на психічну недоторканність
    1. Фізична особа має право на психічну недоторканність (психічну автономію).
    2. Застосування методів безпосереднього психічного впливу (гіпнотична терапія, введення психотропних речовин, що здійснюють поза медичною практикою або з порушенням встановлених клінічних протоколів тощо), технологій прихованого психічного впливу, проведення медичних, наукових та інших дослідів, експериментів, процедур, пов’язаних із нейромоніторингом, нейростимуляцією або інструментальною діагностикою психофізіологічного стану особи, а також будь-який інший спосіб медичного, психічного, психологічного, психофізіологічного та іншого втручання у психіку фізичної особи може бути вчинено лише за її інформованої письмової згоди або у випадках та порядком, визначених законом.
    Фізична особа у будь-який момент може відмовитися від будь-якого зазначеного в абзаці першому цієї частини втручання в її психіку, зокрема і після того, як його розпочато, та вимагати припинення такого втручання.
    3. Фізична особа має право на захист від поведінки іншої особи, що спричиняє психологічне насильство, емоційний тиск, маніпулювання свідомістю або інші форми втручання у стан психічного здоров’я”.
    Дана норма не відповідає вимогам щодо якості закону, повністю забороняє функцію батьківського виховання дітей, адже не містить обмеження щодо реалізації таких прав дітьми, фактично забороняє проведення публічних богослужінь і релігійних обрядів, будь-яке публічне висловлення чи зауваження особі, може розцінюватись як порушення її психічної недоторканості. Відповідні норми можуть створити умови для повного свавілля, морально-духовного занепаду, тиранії з боку психічно неврівноважених осіб, знищення умов для щасливого і безпечного сімейного виховання, дитинства, батьківства, материнства. Атмосфера в сім’ях буде створюватись некерованим емоційним станом дітей (під впливом деструктивних інформаційних джерел), з несформованою психологічною і сталою особистістю, здатною поважати права інших. При цьому батьки будуть позбавлені можливості виховувати своїх дітей і формувати в них цілісну, емоційно здорову і зрілу особистість. Не складно уявити, в що перетвориться в таких законодавчих умовах сімейне щастя, радість подружжя, дитинства батьківства, тощо.
    Такі необдумані законодавчі норми, без вікового обмеження для дітей та права батьків на їх виховання, є прямою загрозою для існування нації та країни в цілому, призводять до свавілля і тиранії.
    Проєкт статті 317. Право на індивідуальність
    1. Фізична особа має право на індивідуальність.
    2. Фізична особа має право на формування, збереження та зміну своєї індивідуальності з урахуванням особливостей біологічної, психічної, психологічної, соціальної, культурної, національної, релігійної, мовної та іншої самобутності, а також на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо це не суперечить Конституції України, цьому Кодексу та/або іншому закону, доброзвичайності.
    3. Дискримінація фізичної особи за ознаками індивідуальності (статтю, віком, станом здоров’я, ознакою раси, кольором шкіри, стилем одягу, зовнішністю, видом статури, особливостями будови тіла, наявністю ознак інвалідності, вагою, зростом, голосом, порушенням рухових функцій, манерою поведінки, політичними, релігійними та іншими переконаннями, етнічним, соціальним походженням, майновим станом тощо) заборонена.
    Не є дискримінацією фізичної особи за ознаками індивідуальності встановлення відмінностей, обмежень, привілей або вимог у відносинах, якщо вони об’єктивно обґрунтовані, розумні, переслідують легітимну мету, способи досягнення якої є належними та необхідними, зокрема:
    забезпечення охорони життя та здоров’я зазначеної фізичної особи або інших фізичних осіб, захист національної безпеки, громадського порядку, запобігання кримінальним правопорушенням, забезпечення охорони здоров’я населення та прав і свобод інших осіб;
    дотримання встановлених законом санітарно-гігієнічних або екологічних норм і правил;
    об’єктивна необхідність відповідності особистих якостей, навичок, вмінь, зокрема зовнішнього вигляду, фізичного стану, специфічним професійним вимогам, встановленим законом та/або договором, без якої належне виконання професійних, трудових, службових, військових та інших обов’язків є неможливим;
    захист вразливих груп населення, якщо це визначено законом та не спрямовано на приниження їхньої індивідуальності;
    забезпечення вирізнення працівників або представників юридичної особи, якщо це є істотною складовою надання послуги або виконання функції, а також домірно поширюється на всіх осіб у відповідних відносинах;
    захист доброзвичайності.
    Зазначені відмінності, обмеження, привілеї або вимоги у відносинах повинні бути домірними до легітимної мети, яку вони переслідують, а їх встановлення не повинно призвести до повного нівелювання права фізичної особи на індивідуальність.
    Фізична особа має право на захист від дискримінації за ознаками її індивідуальності, включаючи відшкодування, компенсацію шкоди.
    Проєкт статті 324. Право на честь, репутацію
    1. Фізична особа має право на честь як позитивну соціальну оцінку особи з боку оточуючих, засновану на узгодженості її поведінки з доброзвичайністю.
    2. Фізична особа має право на репутацію як набуту особою суспільну оцінку її ділових та/або професійних якостей при виконанні трудових, посадових, службових, військових, громадських або інших обов’язків.
    3. Фізична особа має право формувати, змінювати та/або використовувати свою репутацію в різних сферах своєї діяльності у спосіб, що не суперечить Конституції України, цьому Кодексу та/або іншому закону, доброзвичайності.
    4. Фізична особа на визнання її заслуг може бути відзначена, нагороджена або заохочена іншим чином. Види відзнак, нагород, інших заохочень, а також підстави та порядок їх застосування визначає законодавство або договір.
    Фізична особа може бути відзначена, нагороджена після смерті на підставах, порядком, у спосіб і в межах, встановлених законодавством або договором.
    5. Інформацію щодо честі, репутації фізичної особи поширюють у спосіб, що не суперечить Конституції України, цьому Кодексу та/або іншому закону, доброзвичайності та не порушує презумпцію невинуватості.
    6. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі, репутації, відшкодування, компенсацію завданої шкоди.
    Знову спостерігається відсутність вікового обмеження для реалізації зазначених прав, відсутність належної якості закону, виключення батьків з процесу виховання дитини і надання її права формувати свою індивідуальність на власний вибір, що призводить до наслідків зазначених в попередньому пункті.
    Також дана норма, як і попередні норми щодо “права на природне існування” та “психічну недоторканість”, мають подібні наслідки та загрози для людей і суспільства. Вкотре спостерігається намагання авторів закону виключити з правового поля “суспільну мораль” і переорієнтуватись на так звану “доброзвичайність” (boni mores), за якою насправді чітко просліджується заборона на будь-яке “негативне ставлення”, знищення суспільної моралі/традицій/звичаїв, свободи слова, переконань, віросповідання, національних цінностей/інтересів, інституту сім’ї, батьківства, здорового дитинства. Це складає суттєву загрозу для існування народу і країни в цілому відповідно до його самобутності та ідентичності.
    5.2.6. Проєкти статей 321, 322, 326, 327 щодо права на особистий цифровий образ, цифрове вирізнення, права на інформацію та особисту інформацію знову виключають вікові обмеження для дітей та можливість турботи і нагляду батьків в реалізації вказаних прав, адже існують численні випадки самогубств, асоціальної та іншої деструктивної поведінки дітей в результаті неконтрольованої участі в різних інтернет проєктах, іграх, спільнотах, у тому числі випадки вербування спецслужбами інших держав для вчинення терактів. Нині ряд європейських країн визнають негативний вплив від доступу дітей до інформації, соціальних мереж та мережі інтернет в цілому, тому це вкотре вказує на необхідність вікового обмеження таких прав та обов’язкового участі і нагляду з боку батьків.
    Статі 332, 333 законопроєкту теж виключають право батьків здійснювати нагляд за нотатками і кореспонденцією своїх дітей, з відповідними наслідками і загрозами, має бути встановлене вікове обмеження для реалізації таких прав на рівні повноліття.
    5.2.7. Також, спостерігається намагання ініціатора законопроєкту №15150 позбавити батьків права на медичну інформацію щодо своїх дітей після 14 років, тим самим надавши їм можливість, без відома батьків робити аборти, приймати гормональну терапію, здійснювати так звані “трансгендерні переходи” та інші експерименти зі своїм тілом, враховуючи вищевказані попередні правові норми та їх наслідки, про що вже говорилось раніше.
    Проєкт статті 329. Право на медичну інформацію
    1. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на
    отримання повної, достовірної та актуальної медичної інформації про себе, ліцензійної інформації про надавача медичної послуги, зокрема про кваліфікацію медичних працівників, наданої своєчасно, а також на отримання копії та/або ознайомлення з документами, що містять медичну інформацію про неї.
    2. Малолітня дитина має право на отримання медичної інформації в доступній для її віку і можливості сприйняття формі з урахуванням психофізіологічної зрілості та емоційного стану.
    Батьки або інші законні представники мають право на медичну інформацію про свою малолітню дитину (підопічного) до досягнення нею чотирнадцяти років.
    У разі якщо згоду на медичну допомогу малолітній дитині надає інша фізична особа відповідно до приписів цього Кодексу та/або іншого закону за відсутності батьків або інших законних представників, вона має право на медичну інформацію про малолітню дитину.
    3. Законні представники мають право на медичну інформацію про особу, яку визнано недієздатною або обмежено дієздатною.
    Фізична особа, яку визнано недієздатною або обмежено дієздатною, має право отримувати медичну інформацію у доступній для її стану та можливості сприйняття формі.
    4. Фізична особа, її законний представник або інша уповноважена особа мають право на запит щодо отримання копії документів, що відображають медичну інформацію про фізичну особу, зокрема про стан її здоров’я, дотриманням приписів частин п’ятої та шостої цієї статті та принципу конфіденційності відомостей про третіх осіб. Фізичній особі або її законному представнику копії медичних документів надають безоплатно.
    5. Якщо медична інформація про фізичну особу може негативно вплинути на стан її здоров’я або стан здоров’я фізичних осіб, зазначених у частині другій цієї статті, перешкоджати процесу надання медичної допомоги, медичні працівники мають право надати їй/їм неповну інформацію, обмежити можливість ознайомлення її/їх з окремими медичними документами.
    6. Фізична особа з повною цивільною дієздатністю може письмово відмовитися від отримання медичної інформації про себе або призначити довірену особу для отримання такої медичної інформації у визначеному обсязі.
    7. У разі смерті фізичної особи осіб, визначених частиною першою статті 325 цього Кодексу, наділяють посттанативними правами, зокрема бути присутніми під час дослідження причин її смерті, на свій запит щодо отримання копії документів, що містять медичну інформацію про фізичну особу, з дотриманням принципу конфіденційності відомостей про третіх осіб, ознайомлюватися з висновками про причини її смерті, а також правом на оскарження цих висновків до суду.
    Проєкт статті 330. Право на медичну таємницю
    1. Фізична особа має право на медичну таємницю, зокрема на збереження в таємниці медичної інформації про себе та відомостей немедичного характеру, пов’язаних з наданням такій особі медичної та/або реабілітаційної допомоги, з її особистим, сімейним життям.
    2. Заборонено вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про фізичну особу, що становить медичну таємницю.
    3. Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення медичної таємниці, що стала їй відома у зв’язку з виконанням професійних, службових обов’язків або з інших джерел.
    Цей обов’язок є безстроковим, якщо іншого не визначено законом”.
    Проєкт статті 334. Право на особистий простір (приватність)
    1. Фізична особа має право на особистий простір (приватність).
    2. Фізична особа порядком, у спосіб і в межах, які не суперечать закону, має право визначати свій особистий простір (приватність) і його межі, вільно, на власний розсуд вирішувати, яким чином організовувати і здійснювати свою життєдіяльність у сфері сімейних, побутових, інтимних, інших особистих відносин, не пов’язаних з виконанням покладених на неї публічних функцій.
    3. Фізична особа вільно, на власний розсуд визначає коло осіб, які можуть володіти інформацією про її особистий простір (приватність), а також обсяг та/або зміст такої інформації порядком, у спосіб і в межах, установлених законом.
    4. Втручання у сферу особистого простору (приватності) фізичної особи можливо лише за її згоди.
    Фізична особа вільно, на власний розсуд визначає можливість або неможливість сторонніх осіб втручатися у її особистий простір (приватність), а також межі та тривалість такого втручання.
    5. Фізична особа має право не розголошувати обставини свого особистого простору (приватності), а також вимагати нерозголошення обставин від інших осіб, які володіють такою інформацією.
    6. Підстави та порядок обмежування права на особистий простір (приватність) встановлює Конституція України, цей Кодекс та/або інший закон.
    Проєкт статті 336 передбачає право на цифровий особистий простір (цифрову приватність) для всіх фізичних осіб.
    В зазначених нормах знову простежується відсутність вікового обмеження повноліттям щодо права на приватність, з усіма відповідними наслідками для дитини, батьків, про що вже говорилось раніше.
    Статті 338-343 законопроєкту, які визначають особисті права, що забезпечують свободу соціального буття фізичної особи, теж не мають вікового обмеження та не передбачають участі батьків/опікунів в реалізації відповідних прав дітьми.
    6. Щодо книги вісім “Право приватне міжнародне” законопроєкту
    Глава 128 законопроєкту “Колізійні норми сімейного права”, породжує ряд спірних питань щодо можливості визнання в Україні шлюбом одностатевих відносин, які були зареєстровані за особистим правом іноземця за межами України (ст.ст.1817 ч.1 п.9, 1871, 1874 ч.2). При цьому, стаття 1885 законопроєкту не дає підстав визнавати такий шлюб недійсним.
    Вказані положення можуть негативно вплинути на депопуляцію сімейних відносин в Україні, адже необхідність визнання одностатевих відносин шлюбом, зареєстрованих в іноземній юрисдикції, не відповідає національним цінностям/інтересам та суспільній моралі, особливо в умовах війни та демографічної кризи. Правове поле України має бути захищено від деструктивних чинників, повинно відповідати найкращим інтересам держави та бути прикладом для інших країн в побудові здорового суспільства з високими моральними цінностями.
    7. Щодо книги шостої законопроєкту “Право сімейне”
    В цілому положення даної книги відповідають ст.11, 51 Конституції України та національним цінностям і направлені на захист державних інтересів в сфері інституту сім’ї. Дана книга містить якісні інструменти для усунення реальних загроз в умовах глобальних світових викликів, направлені на збереження національної самобутності та ідентичності, захист патріотичної і оборонної свідомості, адже основним мотивуючим чинником для захисту держави є сім’я і сімейні цінності українського народу.
    Поряд з цим, вважаємо скасування Сімейного Кодексу України з перенесенням даної галузі до окремого розділу Цивільного Кодексу несе в собі депопулюючий аспект і не відповідає національним інтересам, оскільки сім’я, як первинний і основний осередок суспільства, з метою його популяризації та захисту має регулюватись окремим Кодексом, що повністю відповідатиме ст. 51 Конституції України. Адже, сімейні відносини не варто прирівнювати до звичайних приватноправних, оскільки популяризація і розвиток здорової сім’ї, батьківства, дитинства є особливим предметом національної безпеки та гарантом української державності, особливо в умовах війни та демографічної кризи, а тому має загальносуспільне/публічне значення. Також викликає занепокоєння поглинання сімейного кодексу проектом нового цивільного, в той час, коли інші галузі приватноправні галузі права зберігають кодексний формат регулювання і значимості, зокрема Житловий кодекс, КзПП, Земельний Кодекс, тощо.
    7.1. В цьому ж контексті, зі статей 1509-1510 законопроєкту слід вилучити нотаріуса з переліку суб’єктів, які здійснюють правочин розірвання шлюбу.
    По-перше, шлюб – це особливий рівень відносин, спрямований на формування основного осередку суспільства – сім’ї. Відтак шлюб має особливий статус, значно вищий за звичайні договірні відносини. Відтак реєстрація та розірвання шлюбу можливе лише за посередництва держави – органу державної реєстрації актів цивільного стану та/або суду. По-друге, нотаріуси не наділені правом брати участь у реєстрації шлюбу, тому їхня участь у розірванні шлюбу є невиправданою, нелогічною і недоцільною, створює хибне враження про шлюб як елемент договірного, а не природного права.
    7.2. Стаття 1527 законопроєкту теж підлягає вилученню, оскільки допоміжні репродуктивні технології можуть бути доступними лише подружнім парам у встановленому порядку. Надання такого доступу для одиноких чоловіків і жінок суперечить моральним засадам, етичним нормам, відкриває можливість для зловживань, у тому числі для торгівлі людьми. Прагнення набути батьківський або материнський досвід може бути реалізоване через процедуру усиновлення, яка є доступною для одиноких осіб і відповідає суспільній моралі та національним цінностям.
    ***
    Слід зазначити, що збереження правильної і природної дефініції шлюбу та сім’ї в даному законопроєкті хоч і є позитивним аспектом, однак, в разі прийняття інших зазначених норм в частині встановлення нового соціально-гуманітарного устрою в сфері приватного права, морально-статевого розтління особливо серед дітей, в подальшому призведе до руйнування інституту сім’ї. Адже розбещене і аморальне суспільство не здатне створювати здорові сім’ї, берегти подружню вірність, виховувати дітей і підтримувати існування нації в цілому.
    Таким чином можна виснувати, що вказані положення ст.ст. 6, 8, 12 ч.3, 37, 38, книга друга “Право особисте”, зокрема ст.ст. 286-288, 301-305, 307-308, 310, 312 ч.2, 315 п.8 ч.5, 317, 321, 322, 324, 326, 327, 329, 330, 332-334, 336, 338-343, глава 128 “Колізійні норми сімейного права”, зокрема ст.ст.1817 ч.1 п.9, 1871, 1874 ч.2, 1885, ст.ст.1509, 1510, 1527 законопроєкту №15150 не відповідають положенням Конституції України, актам твердого міжнародного правова, встановлюють абсолютно новий суспільний/конституційний лад в соціально-гуманітарній сфері в неконституційний спосіб, з порушенням національних інтересів, які є гарантами державної безпеки, оборонної свідомості, національної гідності, самобутності та ідентичності.
    Тому вважаю, що прийняття даного законопроєкту в нинішній редакції встановлює передумови та правові конструкції для нанесення шкоди суспільству, дітям і молоді, а як наслідок, шкоди державності, національної безпеки і майбутнього країни. Законопроєкт №15150 містить значну кількість ідей, які навіяні ліво-радикальними рухами з метою встановити домінування над країною та її ресурсами через деструктивний вплив і фінансування таких проєктів під утилітарними гаслами щодо захисту прав людини. Натомість правове поле України має формуватися на конституційному принципу – «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями».
    16 May
    Смыслы
    17 May
    1. Порция 1
      16 May
      1. У Верховній Раді — Новий Цивільний кодекс подається як інструмент захисту національної ідентичності та суспільної моралі
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Поняття суспільної моралі розглядається як фундамент верховенства права і державного суверенітету
      Проєкт нового Цивільного кодексу оцінюється через призму національної безпеки, культурної самобутності та суспільної моралі. Автор аналізу стверджує, що приватне право не може бути відокремлене від національних цінностей, традицій і християнської культурної спадщини України
      1. Для чого новий кодекс — Цивільний кодекс повинен закріплювати пріоритет національних інтересів над радикальним індивідуалізмом
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Суспільна мораль розглядається як вищий регулятор приватних відносин
      Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, традиції та питання демографічного виживання країни. Висловлюється критика моделей права, де приватна автономія переважає над суспільним благом
      1. Що хорошого в кодексі — Частина критичних зауважень консервативних організацій була врахована в новій редакції кодексу
      У тексті аналізу зазначається, що в новій редакції кодексу були частково враховані зауваження щодо захисту шлюбу та інституту сім’ї, а також повернено поняття моралі як одного з елементів правотворчості
      1. Що сумнівного — Концепція «доброзвичайності» вважається невизначеною і потенційно небезпечною
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Термін «доброзвичайність» критикується як заміна усталеного поняття суспільної моралі
      Автор вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває традиційні категорії «суспільної моралі» та «моральних засад суспільства», які вже закріплені у міжнародному та українському праві
      5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Підтримка традиційного шлюбу подається як елемент національної безпеки
      6. Невідповідність європейським стандартам — Євроінтеграція трактується як сумісна зі збереженням традиційної моделі сім’ї
      У тексті стверджується, що Україна може інтегруватися до ЄС без зміни традиційної моделі сім’ї. Захист природного шлюбу та християнських цінностей описується як частина національної ідентичності та державного суверенітету
      5.2. Ризики для трансгендерних людей — Гендерна ідентичність описується як загроза традиційним соціальним нормам
      5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Критика ЛГБТ-практик подається як форма захисту свободи слова і суспільної моралі
      У документі стверджується, що міжнародні програми гендерної політики та ЛГБТ-прав підривають сімейні цінності, демографічну стійкість і національну ідентичність. Автор пов’язує такі процеси зі зниженням обороноздатності держав і кризою суспільної моралі
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Мораль, традиції та звичаї розглядаються як частина верховенства права
      У тексті аналізу стверджується, що право не обмежується лише формальними законами, а включає моральні норми, традиції та звичаї, легітимовані суспільством і культурною історією народу
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Українська національна ідентичність описується як нерозривно пов’язана з християнським світоглядом
      Автор пропонує прямо закріпити у преамбулі кодексу тезу про тисячолітню християнську спадщину України та її зв’язок із суспільною мораллю, національною самобутністю і державним суверенітетом
      5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Абсолютна свобода особистого самовираження розглядається як загроза суспільному благу
      У тексті підкреслюється, що реалізація особистих прав не повинна суперечити моральним засадам суспільства, громадському здоров’ю та національній безпеці. Автор виступає за право суспільства обмежувати певні форми поведінки в інтересах загального блага
      5.8. Усиновлення дітей — Природна сім’я розглядається як найкраще середовище для розвитку дитини
      У документі наголошується, що сім’я є природним і основним осередком суспільства, а виховання дітей повинно здійснюватися насамперед у сімейному середовищі під відповідальністю батьків
      1. Про процедурні питання — Поспішне ухвалення кодексу під час війни може поглибити суспільний розкол
      Автор вважає, що під час воєнного стану неможливо забезпечити повноцінне суспільне обговорення настільки масштабного документа. Поспішне прийняття кодексу може посилити недовіру до влади та загострити конфлікти навколо питань моралі, сім’ї та ідентичності
    2. Порция 2
      16 May
      5.6. Легалізація сексуальних відносин за згодою — Абсолютна автономія особистого вибору розглядається як небезпечна для суспільної моралі
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Моральні межі повинні обмежувати приватні практики навіть за наявності формальної згоди
      У тексті аналізу послідовно проводиться теза, що сама по собі добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Автор наполягає, що приватні практики повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, національних цінностей та інтересів демографічного відтворення
      5.7. Фактичні сімейні відносини — Сімейні відносини повинні спиратися на традиційну модель шлюбу
      5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Шлюб трактується як союз чоловіка та жінки, пов’язаний із народженням і вихованням дітей
      У документі стверджується, що природна сім’я та традиційний шлюб є основою демографічної стабільності, виховання дітей і культурної тяглості суспільства. Будь-які спроби розширення цього визначення подаються як ризик для суспільної цілісності
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Право на критику аморальної поведінки подається як частина свободи слова
      5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Заборона негативних оцінок поведінки розглядається як форма цензури
      Автор критикує норми, які можуть обмежувати право суспільства негативно оцінювати певну поведінку. У тексті стверджується, що свобода слова включає право на моральну оцінку суспільних явищ та публічну критику дій, які вважаються шкідливими для суспільства
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Міжнародне право подається як таке, що дозволяє обмеження прав в інтересах моралі та безпеки
      6. Невідповідність європейським стандартам — Європейське право трактується як сумісне з консервативною політикою держави
      У тексті неодноразово підкреслюється, що міжнародні договори та європейські норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Демографічна криза пов’язується зі зміною моральних і сімейних цінностей
      5.8. Усиновлення дітей — Підтримка традиційної сім’ї подається як відповідь на демографічну загрозу
      Автор посилається на Стратегію демографічного розвитку України та пов’язує падіння народжуваності зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом особистої самореалізації над батьківством
      5.2. Ризики для трансгендерних людей — Гендерна політика описується як зовнішній ідеологічний вплив на держави
      7. Про процедурні питання — Міжнародні неурядові структури підозрюються у впливі на законодавчі зміни
      У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Суспільна мораль подається як механізм захисту від правового свавілля
      4. Що сумнівного — Формальне право без моральних обмежень розглядається як джерело хаосу і тиранії
      Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю та авторитаризму
      1. Про процедурні питання — Масштабні зміни цивільного права повинні проходити через широке публічне обговорення
      2. У Верховній Раді — Цивільний кодекс розглядається як фундаментальний документ для майбутнього держави
      У тексті наголошується, що Цивільний кодекс визначатиме правила суспільного життя на десятиліття вперед, тому його ухвалення без масштабної суспільної дискусії та професійної експертизи вважається неприйнятним
    3. Порция 3
      16 May
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Категорія суспільної моралі подається як необхідне доповнення до формального права
      Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      4. Що сумнівного — Формальне право без моральних меж може перетворитися на інструмент свавілля
      Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      5.6. Легалізація сексуальних відносин за згодою — Особиста згода не розглядається як достатній критерій моральної допустимості поведінки
      Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Приватні практики повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі
      Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      5.7. Фактичні сімейні відносини — Традиційна сім’я подається як основа культурної та демографічної стабільності
      У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Шлюб трактується насамперед як інститут народження і виховання дітей
      У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Право на моральну оцінку поведінки подається як частина свободи слова
      Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Заборона моральної критики розглядається як форма цензури
      Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
    4. Порция 4
      16 May
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Міжнародне право подається як таке, що дозволяє обмеження прав в інтересах моралі та безпеки
      У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      • 6. Невідповідність європейським стандартам — Європейське право трактується як сумісне з консервативною політикою держави
      У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      • 5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Демографічна криза пов’язується зі зміною моральних і сімейних цінностей
      Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      • 5.8. Усиновлення дітей — Підтримка традиційної сім’ї подається як відповідь на демографічну загрозу
      Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      • 5.2. Ризики для трансгендерних людей — Гендерна політика описується як зовнішній ідеологічний вплив на держави
      У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      • 7. Про процедурні питання — Міжнародні неурядові структури підозрюються у впливі на законодавчі зміни
      У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      • 5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Суспільна мораль подається як механізм захисту від правового свавілля
      Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю
      • 4. Що сумнівного — Формальне право без моральних обмежень розглядається як джерело хаосу і тиранії
      Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю
    5. Порция 5
      16 May
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Категорія «доброзвичайності» подається як інструмент збереження культурної тяглості суспільства
      Автор аналізу наголошує, що суспільна мораль і традиційні звичаї формуються історично та не можуть бути повністю замінені універсалістськими юридичними конструкціями. Європейська інтеграція, на його думку, не повинна означати відмову від культурної специфіки та власної цивілізаційної моделі України
      • 5.9. Невідповідність європейським стандартам — Європейське право інтерпретується як таке, що не заперечує національну культурну специфіку
      Автор аналізу наголошує, що суспільна мораль і традиційні звичаї формуються історично та не можуть бути повністю замінені універсалістськими юридичними конструкціями. Європейська інтеграція, на його думку, не повинна означати відмову від культурної специфіки та власної цивілізаційної моделі України
      • 5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Антидискримінаційне право критикується як механізм придушення традиційних переконань
      У тексті висловлюється побоювання, що надмірне розширення антидискримінаційних норм може обмежити право громадян відкрито висловлювати релігійні, моральні та консервативні переконання. Автор наполягає, що право суспільства захищати власні цінності не повинне прирівнюватися до дискримінації
      • 5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Суспільство повинне мати право захищати власні моральні межі
      У тексті висловлюється побоювання, що надмірне розширення антидискримінаційних норм може обмежити право громадян відкрито висловлювати релігійні, моральні та консервативні переконання. Автор наполягає, що право суспільства захищати власні цінності не повинне прирівнюватися до дискримінації
      • 5.8. Усиновлення дітей — Держава повинна підтримувати модель сім’ї, орієнтовану на народження і виховання дітей
      Сім’я у тексті описується не лише як приватний союз двох людей, а як базовий механізм міжпоколінної передачі культури, виховання дітей і демографічного відтворення нації. Саме тому автор наполягає на збереженні традиційного визначення шлюбу
      • 5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Інститут шлюбу пов’язується насамперед із демографічним відтворенням суспільства
      Сім’я у тексті описується не лише як приватний союз двох людей, а як базовий механізм міжпоколінної передачі культури, виховання дітей і демографічного відтворення нації. Саме тому автор наполягає на збереженні традиційного визначення шлюбу
    6. Порция 6
      17 May
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Право розглядається як продовження культурної та духовної традиції народу
      У документі стверджується, що правова система не може існувати окремо від культурної пам’яті, релігійної спадщини та морального досвіду народу. Цивільний кодекс розглядається як один із ключових інструментів формування цивілізаційної моделі держави
      • 1. У Верховній Раді — Цивільний кодекс подається як елемент цивілізаційного самовизначення України
      У документі стверджується, що правова система не може існувати окремо від культурної пам’яті, релігійної спадщини та морального досвіду народу. Цивільний кодекс розглядається як один із ключових інструментів формування цивілізаційної моделі держави
      • 5.2. Ризики для трансгендерних людей — Сучасні гендерні концепції трактуються як руйнування природних соціальних ролей
      Автор пов’язує поширення сучасних гендерних підходів із руйнуванням усталених соціальних ролей чоловіка і жінки, ослабленням інституту сім’ї та кризою культурної спадкоємності між поколіннями
      • 5.7. Фактичні сімейні відносини — Традиційний поділ статевих ролей подається як основа стабільності суспільства
      Автор пов’язує поширення сучасних гендерних підходів із руйнуванням усталених соціальних ролей чоловіка і жінки, ослабленням інституту сім’ї та кризою культурної спадкоємності між поколіннями
      • 6. Невідповідність європейським стандартам — Європейська інтеграція не повинна означати автоматичне копіювання всіх соціальних моделей Заходу
      У тексті наголошується, що інтеграція до Європейського Союзу не повинна перетворюватися на механічне переймання всіх культурних і соціальних моделей західних країн. Україна, на думку автора, має право захищати власну систему моральних координат і культурну самобутність
      • 1. У Верховній Раді — Україна повинна зберігати власну цивілізаційну суб’єктність у процесі євроінтеграції
      У тексті наголошується, що інтеграція до Європейського Союзу не повинна перетворюватися на механічне переймання всіх культурних і соціальних моделей західних країн. Україна, на думку автора, має право захищати власну систему моральних координат і культурну самобутність
    7. Порция 7
      17 May
      5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Абсолютна автономія особистого вибору розглядається як небезпечна для суспільної моралі
      Автор аналізу заперечує підхід, за якого особиста свобода та добровільна згода автоматично роблять будь-яку поведінку соціально прийнятною. Приватна автономія, на його думку, повинна обмежуватися моральними нормами, культурними традиціями та інтересами суспільства
      • 5.6. Легалізація сексуальних відносин за згодою — Особиста згода не визнається достатньою підставою для моральної легітимності поведінки
      Автор аналізу заперечує підхід, за якого особиста свобода та добровільна згода автоматично роблять будь-яку поведінку соціально прийнятною. Приватна автономія, на його думку, повинна обмежуватися моральними нормами, культурними традиціями та інтересами суспільства
      • 5.7. Фактичні сімейні відносини — Сімейні відносини повинні спиратися на традиційну модель шлюбу
      У тексті послідовно проводиться теза, що сім’я має ґрунтуватися на традиційному союзі чоловіка і жінки, орієнтованому на народження дітей, міжпоколінну спадковість та культурну стабільність суспільства
      • 5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Шлюб подається як союз чоловіка та жінки, пов’язаний із народженням і вихованням дітей
      У тексті послідовно проводиться теза, що сім’я має ґрунтуватися на традиційному союзі чоловіка і жінки, орієнтованому на народження дітей, міжпоколінну спадковість та культурну стабільність суспільства
      • 5.3. Юридичне визначення поняття "доброзвичайність" — Право на моральну оцінку суспільних явищ подається як невід’ємна частина свободи слова
      Автор аналізу наполягає, що свобода слова включає право суспільства відкрито висловлювати моральну оцінку поведінки, соціальних практик і культурних процесів, які вважаються загрозливими для суспільства
      • 5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Обмеження моральної критики розглядається як форма ідеологічного тиску
      Автор аналізу наполягає, що свобода слова включає право суспільства відкрито висловлювати моральну оцінку поведінки, соціальних практик і культурних процесів, які вважаються загрозливими для суспільства
    8. Порция 8
      17 May
      5.3.2. Суспільна мораль — Суспільна мораль подається як необхідне доповнення до формального права
      Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      • 4. Що сумнівного — Формальне право без моральних меж може перетворитися на інструмент свавілля
      Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      • 5.6. Легалізація сексуальних відносин за згодою — Особиста згода не розглядається як достатній критерій моральної допустимості поведінки
      Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      • 5.3.2. Суспільна мораль — Приватні практики повинні оцінюватися через призму суспільної моралі
      Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      • 5.7. Фактичні сімейні відносини — Традиційна сім’я подається як основа культурної та демографічної стабільності
      У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      • 5.1. Юридичне визначення одностаттевих пар — Шлюб трактується насамперед як інститут народження і виховання дітей
      У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
    9. Порция 9
      17 May
      5.3.2. Суспільна мораль — Право на моральну оцінку поведінки подається як частина свободи слова
      Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      5.5. Юридичне визначення винятка в антидискримінаційній статті — Заборона моральної критики розглядається як форма цензури
      Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      5.3.2. Суспільна мораль — Міжнародне право подається як таке, що дозволяє обмеження прав в інтересах моралі та безпеки
      У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      6. Невідповідність європейським стандартам — Європейське право трактується як сумісне з консервативною політикою держави
      У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      5.3.2. Суспільна мораль — Демографічна криза пов’язується зі зміною моральних і сімейних цінностей
      Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      5.8. Усиновлення дітей — Підтримка традиційної сім’ї подається як відповідь на демографічну загрозу
      Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
    10. Порция 10
      17 May
      5.2. Ризики для трансгендерних людей — Гендерна політика описується як зовнішній ідеологічний вплив на держави
      У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      7.1. Потрібен фаховий розбір — Міжнародні неурядові структури підозрюються у впливі на законодавчі зміни
      У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      5.3.2. Суспільна мораль — Суспільна мораль подається як механізм захисту від правового свавілля
      Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю
      4. Що сумнівного — Формальне право без моральних обмежень розглядається як джерело хаосу і тиранії
      Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю
      7.2. Потрібне широке обговорення — Масштабні зміни цивільного права повинні проходити через широке публічне обговорення
      У тексті наголошується, що Цивільний кодекс визначатиме правила суспільного життя на десятиліття вперед, тому його ухвалення без масштабної суспільної дискусії та професійної експертизи вважається неприйнятним
      1. У Верховній Раді — Новий Цивільний кодекс подається як інструмент захисту національної ідентичності та суспільної моралі
      Проєкт нового Цивільного кодексу оцінюється через призму національної безпеки, культурної самобутності та суспільної моралі. Приватне право, на думку автора аналізу, не може бути відокремлене від національних цінностей, традицій і християнської культурної спадщини України
    11. Порция 11
      17 May
      5.3.2. Суспільна мораль — Поняття суспільної моралі розглядається як фундамент верховенства права і державного суверенітету
      Проєкт кодексу інтерпретується як спроба повернути моральні та культурні обмеження в основу приватного права. Суспільна мораль і традиційні звичаї розглядаються як необхідні умови існування правової держави та національного суверенітету
      2. Для чого новий кодекс — Цивільний кодекс повинен закріплювати пріоритет національних інтересів над радикальним індивідуалізмом
      Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, демографічні виклики та питання культурного виживання країни
      5.3.2. Суспільна мораль — Суспільна мораль розглядається як вищий регулятор приватних відносин
      Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, демографічні виклики та питання культурного виживання країни
      3. Що хорошого в кодексі — Частина критичних зауважень консервативних організацій була врахована в новій редакції кодексу
      У тексті аналізу зазначається, що в новій редакції кодексу були частково враховані зауваження щодо захисту шлюбу, інституту сім’ї та повернення категорії моралі як одного з елементів правотворчості
      5.3.1. Чим загрожує невизначеність доброзвичайності — Поняття «доброзвичайності» вважається невизначеним і потенційно небезпечним
      Автор аналізу вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває усталені категорії суспільної моралі, які вже існують у міжнародному та українському праві
      4. Що сумнівного — Концепція «доброзвичайності» вважається невизначеною і потенційно небезпечною
      Автор аналізу вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває усталені категорії суспільної моралі, які вже існують у міжнародному та українському праві
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА) (130)
  8. Цивільний Кодекс. Ітогі подвєдьом
    17 May
    :
    Створення Цивільного Кодексу
    17 May
    У січні 2026 року Стефанчук вносить до Верховної Ради проєкт «Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного)» № 14394.
    Серед ініціаторів цього законопроєкту – добра половина депутатів Верховної Ради (https://tinyurl.com/2axx3vcb)
    У тексті нового кодексу – широко відомі шлюби з 14 років і копіпаста з російських законів про власність (https://tinyurl.com/25r3qojb). І ще невідома кількість законодавчих інновацій сумнівної якості.
    За пізнішими поясненнями Стефанчука, цей текст – результат 7-річної роботи «найкращих юристів» країни.
    Сім років напруженої роботи, на виході – малолітні шлюби і московство. Виникають деякі питання, чи не так?
    Усі нормальні юристи кидаються читати цей шедевр і просто жахаються.
    Міністерство юстиції пише відгук-зауваження на 705 сторінок: https://tinyurl.com/2avtxldb
    Головне науково-експертне управління Верховної Ради – останній бастіон здорового глузду і професіоналізму в парламенті – пише відгук на 77 сторінок (лежить там же, де проєкт закону).
    Подання Цивільного Кодексу № 15150
    17 May
    Після першої хвилі суспільного шоку і обурення, Стефанчук дає задню, повністю відкликає законопроєкт № 14394 і у квітні раптово вносить новий проєкт Цивільного Кодексу, тепер № 15150.
    Що конкретно там помінялося відносно першого проєкту, автори не вказують. Але, принаймні, шлюбів з 14 років і прямих цитат із законодавства ворога там уже немає: https://tinyurl.com/2663uzmu.
    У комірці "ініціатори законопроєкта" - знову прізвища близько сотні народних депутатів.
    Прийняття нового закону депутати починають з порушення законодавства.
    17 May
    Прийняття нового закону депутати починають з порушення законодавства.
    Відповідно до ст. 113 Регламенту ВР, заборонено приймати кодекси за скороченою процедурою. Депутати беруть і спеціально голосують за прийняття нового Цивільного Кодексу за скороченою процедурою, з мінімальним обговоренням: https://tinyurl.com/2cafa47p
    Неймовірна скорість прийняття у першому читанні
    17 May
    У першому читанні за Кодекс голосують 254 народні депутати. У проєкті Кодекса 1949 статей, 803 сторінки тексту. Депутати встигають «розглянути» та «обговорити» його за 20 хвилин.
    І це при тому, що значно коротші і значно важливіші антикорупційні і військові закони лежать у Раді місяцями: https://tinyurl.com/2xt6vew3
    Така цивільна скорострільність депутатів отримує справедливий діагноз «нормотворча діарея» (адвокат О. Шевчук).
    Проблеми, які створює проєкт Кодексу
    17 May
    Тепер уже жахаються усі українці. І десь між рубиловом на фронті, зборами на корчі, якими держава, включно з Верховною Радою, ніяк не спроможеться забезпечити армію, доглядом за могилами загиблих, за пораненими, за дітьми своїми і трохи за чужими, за родиною, яку розкидало по всьому світу, починають читати законопроєкт 15150.
    Проблеми, які створює проект
    17 May
    1. Проєкт 15150 створює проблеми у оформленні і захисті права власності на майно, зокрема, на нерухомість: https://tinyurl.com/29k9o5zu
    2. Ваша квартира може стати не зовсім вашою: https://tinyurl.com/27k934w8
    3. Обмежується свобода договору, послаблюється його обов’язковість для сторін: https://tinyurl.com/279wzo5k
    4. Створюється хаос в адмініструванні й управлінні юридичними особами, у тому числі у ТОВ та АТ: https://tinyurl.com/23blt397
    5. Проєкт 15150 створює ризики посилення приватного загарбання природного фонду та історичної спадщини: https://tinyurl.com/29hns24x
    6. Звуження прав дитини: https://tinyurl.com/247qsvd6
    7. Загрози для журналістів і обмеження свободи ЗМІ: https://tinyurl.com/2yc2cupy
    8. Проєкт цивільного кодексу приховує корупціонерів та знищує відкриті дані: https://tinyurl.com/24tmcb7u
    9. Проєкт Цивільного Кодексу погіршує права жінок, або просто слабшої сторони у сімейних стосунках: https://tinyurl.com/24q86hly
    10. І це ще не все – громадяни і фахівці продовжують читати проєкт і виловлювати дивні, спірні, а то й відверто шкідливі положення.
    Петиція про відхилення набрала 29000 голосів
    17 May
    Небайдужі громадяни зареєстрували петицію до Президента про відхилення проєкту ЦК.
    Теоретично, петицію треба писати до Верховної Ради, але який у цьому сенс, якщо автор законопроєкту – голова Верховної Ради Стефанчук, а його пропозицію уже підтримала більшість депутатів?
    Петиція за добу набрала 29 000 голосів з 25 000 потрібних. Набрала би й більше, але на сайті Президента зупинили прийом голосів: https://tinyurl.com/23z32sdg.
    Стефанчук розповідає, що громадяни щось неправильно зрозуміли, і обіцяє провести роз’яснення і обговорення Кодексу. Як це співвідноситься із «скороченою процедурою» розгляду, він не пояснює.
    Відкликати свій законопроєкт Стефанчук не збирається.
    Чому цей Кодекс потрібен під час війни?
    17 May
    Чому новий Кодекс на 1949 статей потрібен країні під час війни, жоден з ініціаторів закону ще не пояснив.
    Громадяни України продовжують виходити на вуличні протести з вимогою повного відкликання проєкту або його ґрунтовної переробки із залученням усіх зацікавлених громадян.
    Одним словом, так виглядає, що 28 квітня 2026 року 254 депутати своїми 508 ногами примудрилися одночасно наступити на усі болючі точки українців.
    І коли такі дії вчиняються під час війни, коли країна потребує зосередженості і єдності, виникає питання, для чого взагалі це вчиняється...
    Додаткове читання
    20 May
    Додаткове читання:
    17 May
    Смыслы
    17 May
    Порция 1
    17 May
    5. Главные вопросы — Действующий Цивильный кодекс воспринимается как взвешенный и понятный, поэтому сама идея полной переписки кодекса без ясного объяснения целей вызывает подозрение, что обществу не хотят озвучивать реальные мотивы реформы.
    Взагалі не зрозуміло кому заважає діючий кодекс, дуже зважений, адекватний і зрозумілий. Достатньо було б точково змінити окремі норми, але складається враження, що існують цілі, які народу точно не збираються озвучувати.
    2.3. Почему такая спешка — Поспешное продвижение кодекса без понятного общественного запроса начинает восприниматься как попытка провести скрытую трансформацию правил собственности и власти до того, как общество успеет разобраться в последствиях.
    Новий кодекс заважає тим, хто зараз при владі, легалізувати награбоване і самовільно захоплене майно. Кодекс сприймається як інструмент узаконення вже здійсненого перерозподілу власності.
    4. Что сомнительного — Язык нового кодекса воспринимается как намеренно усложненный, непрозрачный и оторванный от нормальной юридической практики, из-за чего закон начинает выглядеть не инструментом права, а механизмом будущих манипуляций.
    Читати цей текст практично неможливо — вигадані терміни, неіснуючі слова, абсурдний стиль викладення. Частина норм сприймається просто як злочинна.
    5.3.4. Спекуляции с помощью доброзвичайності — Размытые формулировки закона воспринимаются как сознательное создание пространства для произвольных трактовок, коррупции и selective enforcement.
    Чим розмитіші формулювання і норми, тим легше трактувати їх на власний лад. Закон написаний не юридичною мовою, а через особисті переконання авторів, що відкриває шлях до зловживань.
    5.3.1. Чем угрожает неопределенность доброзвичайності — Неопределенность правовых формулировок начинает восприниматься как прямой источник будущих конфликтов, несправедливости и хаоса правоприменения.
    Чинний кодекс створювався професійними юристами у відповідності до міжнародного права, тоді як новий нагадує збірку звичаєвого права з великою кількістю розмитих понять. Це породить нескінченні спори, несправедливість і зловживання.
    6. Несоответствие европейским стандартам — Сближение нового кодекса с практиками агрессора воспринимается как цивилизационный откат и скрытая деевропеизация украинского права.
    Новий кодекс сприймається як спроба агентури всередині влади довести виснажене суспільство до точки кипіння і поступово привести українське законодавство до формату держави-агресора.
    5.8. Усыновление детей — Изменения в семейном регулировании воспринимаются как демонтаж системы защиты ребенка и перераспределение ответственности в пользу безответственного родительства.
    У чинному законі є захист дитини, а новий кодекс сприймається як захист безвідповідального батька, якого хочуть звільнити від аліментів та обов’язків щодо дитини.
    5. Главные вопросы — Новый кодекс начинает восприниматься как инструмент рейдерства и скрытой легализации будущего передела собственности.
    Повне переписування законів виглядає як спроба криміналізованої влади полегшити рейдерські захоплення приватної власності та приховування корупції й злочинів.
    7.2. Нужно широкое обсуждение — Реакцией на попытку ускоренного принятия кодекса становится требование прямой публичной ответственности депутатов, подписавших проект.
    Потрібне відкрите звернення до депутатів-авторів законопроєкту і публічне обговорення, де відповідатимуть не абстрактні «кращі спеціалісти», а конкретні люди, які дали цьому проекту політичне життя своїми підписами.
    7. Что делать — Общественное сопротивление начинает восприниматься как единственный реальный механизм торможения проекта, поскольку институциональные механизмы доверия уже разрушены.
    Поки що громадськість спромоглася лише на петицію до Президента та окремі ініціативні групи, які намагаються напряму спілкуватися зі Стефанчуком. Саме самоорганізація громадян виглядає єдиною реальною відповіддю на просування кодексу.
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА) (160)
  9. Як це з точки зору права.
    17 May
    Чимало критичних дописів останнім часом присвячені проекту оновленого Цивільного кодексу України.
    Заздрю колегам, які аж так швидко зуміли опанувати всі величезні за обсягом новели і змогли висловити власну компетентну думку)
    Втім, окремі дискусії змусили згадати студентські часи, коли доводилося вивчати дисципліну цивільного права одночасно за чинним тоді ЦК УРСР у порівнянні з проектом майбутнього ЦКУ.
    Одне зі «слів спотикання»
    От, до прикладу, проблема поняття права власності.
    Багатьом не сподобалася пропозиція авторів законопроекту 15150 визначити право власності як «повне панування особи над річчю у межах, встановлених цим Кодексом та/або іншим законом.»
    Що це, мовляв, за таке «панування»? Як його розуміти?
    А от мені ще зі студентської лави закарбувалося в памʼяті, що на думку багатьох вчених, загальновизнана «тріада повноважень» - володіння, користування та розпорядження - не цілком охоплює всі ознаки права власності. Що, наприклад, в англосаксонській системі права вирізняють чи не 11 різноманітних правоможностей власника. І що до «тріади» навіть у континентальній системі права хтось вважав за доцільне додати ще «управління». А хтось - можливість захисту тощо.
    І вже тоді мріялося про те, як одним словом виразити юридичний сенс поняття права власності.
    Якщо правильно пам’ятаю, тоді найкращим відповідником мені здавалося поняття «належність».
    Автори законопроекту обрали поняття «панування».
    І от замислився - а чим це погано? Хіба гірше за сучасне визначення права власності чинною статтею 316 ЦКУ - «право особи на річ (майно), яке вона
    здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»
    Зрештою, слово «панування» за своїм загальновживаним розумінням охоплює найширший обсяг повноважень особи щодо певного обʼєкту - можливість робити з ним на власний розсуд усе, що заманеться.
    Хіба таке розуміння не відповідає суті права власності як найширшого речового права?
    Добре забуте старе
    Доречі, розуміння власності як панування особи над річчю не є свавільним витвором авторів законопроекту 15150.
    Подібний підхід можна зустріти ще в роботах фон Савіньї середини 19 сторіччя.
    А в українській юридичній доктрині - наприклад, у підручнику за редакцією Я. М. Шевченко «Цивільне право України. Академічний курс».
    Чи є це визначення досконалим?
    Звісно, ні.
    Зокрема, Зореслава Ромовська у підручнику «Українське цивільне право. Право власності» наголошує на тому, що право власності не може визначатися як відношення особи до речі, бо це правовідносини між субʼєктами права-особами, а не між особою та річчю.
    Тож питання справді залишається дискусійним.
    Та чи означає це, що чинні норми ЦКУ не потребують удосконалення?
    Вважаємо, що потребують.
    Куди рухатися?
    На наш погляд, варто розвинути норми кодексу в напрямку не лише того, що може робити власник із своїм майном, а й того, як інші особи мають дотримуватися права власності на чужі речі.
    Візьмемо просту побутову ситуацію: хтось поклав руку на ваше авто, запарковане на вулиці.
    Формально цей «хтось» не заволодів вашим транспортом, не користується ним і надто не заважає ним розпоряджатися. Також подібні дії не спричиняють шкоди вашому автомобілю.
    Чи можна говорити про те, що в цьому разі право власності порушується?
    Виходячи з буквального тлумачення чинних норм ЦКУ - ймовірно, ні.
    А з позицій власника - можливо, й так, бо йому може бути просто неприємно, що хтось торкається його майна.
    Чи має право власник заборонити будь-якій особі взаємодіяти в будь-який спосіб зі своєю річчю?
    Логічно припустити, що так. Але на які букви закону спиратися?
    Для подібних випадків у проекті вдосконаленого ЦКУ є фраза: «Власник має право на власний розсуд… усувати будь-який вплив [на майно] з боку інших осіб».
    На наш погляд, це вже значно краще порівняно з чинним нормативним регулюванням.
    Коли право одного - обовʼязок усіх
    Чи можна поміркувати над подальшим удосконаленням?
    Чому би не спробувати…
    Зокрема, можна наголосити на тому, що право власності - це абсолютне правовідношення, де єдиному кредиторові (власнику) протистоїть невизначене коло боржників - інших осіб.
    І тоді право власності можна виразити за тією самою концепцією, яка використана підчас чинного визначення поняття зобовʼязання - як правовідносин.
    Нагадаємо, що згідно з чинною статтею 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
    За аналогією, право власності також можна ідентифікувати як правовідносини, тільки абсолютні.
    Тоді визначення може виглядати так.
    Право власності - правовідносини, в яких власник може чинити зі своєю річчю все, що не заборонено законом, та/або усувати будь-який вплив інших осіб, а всі інші особи зобовʼязані утримуватися від вчинення з цією річчю будь-чого, що не дозволено власником.
    В такому визначенні акцент буде зроблено не лише на найширших повноваженнях власника щодо належного йому майна, а й на обовʼязку будь-яких інших осіб утримуватися від будь-якої поведінки з чужим майном без схвалення власника.
    Крім того, таке визначення дає змогу замінити дві чинні статті ЦКУ - 316 «Поняття права власності» та 317 «Зміст права власності» однією.
    Якщо ж визнати за доцільне збереження двох різних статей, поняття права власності можна спробувати виразити саме як субʼєктивне право власника у правовідносинах щодо належного йому майна.
    І тоді поняття права власності можна сформулювати так.
    Право власності - належність особі виключного волевиявлення щодо фактичної та/або юридичної долі речі.
    Одне слово, є над чим подумати.
    Вже за це варто подякувати авторам законопроекту 15150)
    До того ж, на наш погляд, міркувати та пропонувати - аж як краще, ніж глузувати й кепкувати зі спроб удосконалення чинного законодавства.
    Менше слів - більше вільного часу
    В тому числі - і щодо оновленого термінологічного апарату пропонованого проекту ЦКУ.
    Так, окремі вжиті в ньому слова є незвичними для консервативних юристів-практиків.
    Втім, я ставлюся до таких змін насамперед із практичних міркувань.
    Як на мене, аж як простіше під час складення позову чи іншого документу набрати одне слово «осідок» замість цілого словосполучення «місце проживання» чи «місце знаходження».
    Те саме стосується заміни «володіння чужим майном» на «посідання».
    Такі нововведення економитимуть час)
    До того ж, поняття «осідок» аж ніяк не є новим для української юридичної лексики. Воно вжито в українському перекладі Директиви ЄС 112 Про ПДВ, розміщеному на офіційному сайті ВРУ. Причому застосоване це поняття саме як замінник місця знаходження платника податку.
    Втім, поява слова «осідок» у тексті перекладу Директиви ЄС не спричинила жодного ажіотажу, на відміну від проекту оновленого ЦКУ… Ніхто не звернув уваги? Чи українські юристи аж такі просунуті, що читають європейські директиви лише в оригіналі мовами країн ЄС?))
    Якщо захочемо - зможемо…
    В цьому контексті згадався один приклад із власного досвіду.
    Мій гарний товариш, виходець із Донбасу, із властивою цим людям щирістю і відвертістю якось наприкінці 90-х чи початку 2000-х сказав мені: «Знаєш, мені українська мова, …ну, трохи смішна…»)
    Я з розумінням поставився до його слів. Адже він не вивчав у школі української мови, бо його батьки поневірялися численними будівництвами колишнього СРСР, і він часто змушений був міняти учбові заклади по різних закутках далеко за межами України.
    Типова ситуація для українців, що народилися в Радянському Союзі.
    Минуло кількадесят років, і зараз він часом телефонує мені, аби так само щиро попросити: «А скажи мені щось накшталт «запроторити» чи «занапастив» - хочу запамʼятати якесь нове українське питоме слово»))
    …Не наша провина в тому, що українська мова подекуди лунає для нас незвично.
    Але в наших силах це змінити.
    Тому видається, що за деякий час нова юридична термінологія не становитиме для нас жодної проблеми і не здаватиметься смішною…)
    Квапитися не варто
    Чи все в новому проекті ЦКУ є ідеальним? Певна річ, ні.
    Зокрема, погоджуюся із скепсисом багатьох колег щодо розширення сфери застосування оцінних понять, як-от «доброзвичайність» (йдеться не про сам термін, а про його по суті «всюдисущість»). Не впевнений у потребі легалізації доктрини «заборони суперечливої поведінки».
    Втім, погляньте на сучасну судову практику КЦС ВС - без «фраудаторності», «заборони зловживань правом» та тієї ж таки «заборони суперечливої поведінки» її годі й уявити!
    Тому логічним видається намір законодавця узгодити нормативне регулювання та судову практику.
    А якщо суспільство не погоджується із окремими «інноваційними» підходами судової практики - то саме зміна законодавства є найкращим способом усунути невідповідність наявного і бажаного.
    І дискусія щодо проекту оновленого ЦКУ в теорії може бути дієвим інструментом для цього.
    Якщо, звісно, прийняття нової редакції кодексу не буде відбуватися «ударно-авральними темпами», притаманними колишнім радянським будівництвам, що були відомими своєю здебільшого низькою якістю…)
  10. Ще про Новий Цівільний Кодекс. Олександр Лебідь
    18 May
    Дивіться, я вже писав і не один раз, да і багато хто писав, що новий Цивільний Кодекс - це не лише про доброзвичайність і насправді не про ЛГБТ, воно там просто найтоксичніша і найяскравіша історія, але в контексті шкоди для країни в цілому там є і набагато більш страшні історії.
    Рейдерський рай
    18 May
    Я кажу, наприклад, про право посідання і про "добросовісного набувача", що фактично розв'язує руки суддям в легалізації процесу віджиму майна.
    Тобто зрозуміло, що ви можете бути найгетеросексуальнішим наймаскуліннішим з чоловіків, або жінкою, яка точно знає, що чоловік голова, а вона шия, але справа в тому, що насправді тепер голова - це голова суду, а шия - цивільний кодекс.
    • Буквально один приклад - стаття 231, ч.3 - "Договір є недійсним з моменту отримання іншою стороною заяви про оспорювання, якщо протягом розумного строку, але не пізніше шести місяців з дня її отримання, така сторона не заперечила письмово проти недійсності або не звернулася до суду з позовом про визнання договору дійсним". Це рейдерський рай, і конкретно аграрний комітет ВР так про цей пункт і каже, як про такий, що "створює реальні передумови масових недобросовісних дій з визнання договорів про набуття земельних ділянок недійсними". Це не про те, що шлюб між чоловіком і жінкою, це про те, що договора на землю більше не працюють.
    • Стаття 568 проєкту: «Посіданням є здійснення особою фактичного контролю над річчю, що забезпечує їй можливість ефективно панувати над нею, безвідносно до наявності у цієї особи юридичного титулу на річ». Стаття 577 ч. 2 п. 2: щодо нерухомої речі — «через зайняття, огородження, обробку або інші дії, що забезпечують ефективний контроль».
    Легалізація самозахопрлення
    18 May
    Ну тобто якщо хтось просто приходить в ліс, огороджує собі ділянку забором і починає там будувати маєток - він має на це право посідання. Аграрний комітет ВР прямо називає цю норму "легалізацією самозахоплення".
    Це взагалі не про гендери, і я розумію, чому захисники кодексу так радуються, коли з ЦК намагаються боротися через історії про права меншин і гендери. Тому що скільки б не було гендерів - їх все ще менше, ніж гектарів сільгоспземлі в країні. І правопосідання гендера фінансової вигоди за собою не тягне, а правопосідання землі, користуючись тим, що її власник на фронті, без вісті, документи знищено війною - тягне за собою надзвичайну перспективу фінансової вигоди як для захоплювачів земельних ділянок, так і для судів і для юристів, які будуть супроводжувати всю адську тяганину, перспективи якої відкриває новий ЦК.
    Мова про непорушність права власності
    18 May
    Тобто мова про непорушність права власності взагалі. Мова про непорушність договорів взагалі. Це могутній документ, який ставить під сумнів вашу віру в те, що вам взагалі щось належить.
    І це проблема тектонічного характеру, яка порушує як права кожного українця, так і в цілому інвестиційну привабливість України, як держави. Ніхто не захоче тут ні у що інвестувати, тому що право контроля інвестицій розмивається і стає непевним.
    Ось це головний здобуток нового Цивільного Кодексу і це робить його прийняття катастрофою.
    Юристи добре розуміють небезпечність ЦКУ
    18 May
    Я розумію, що авторам приємно казати, що вони дуже сильно юристи, а проти них протестують активісти, які нічого не розуміють, але справа в тому, що юристи і профільні спеціалісти також дуже сильно протестують і дають цьому кодексу надзвичайно погану оцінку. Суддя Великої Палати Верховного Суду - вона ж юрист навіть по міркам Стефанчука і Фріса? Ну то вона категорично проти і дає з цього приводу розлогі виступи та юридичні оцінки.
    Це не битва гендерів проти юристів, це битва людей, які вміють читати проти людей, які помилково стверджують, що вміють писати.
    17 травня в Києві буде черговий протест з приводу Кодексу. Я не можу закликати на нього прийти з широкого списку причин, але якщо якимось чином ви самостійно без моїх закликів відчуєте бажання на нього прийти - це буде розумним і правильним бажанням.
    Ось тут буде більш точна інфа про захід: https://t.me/liudy_z_kartonkamy
  11. Справка о протестах
    18 May
    Протесты против проекта нового Гражданского кодекса Украины (законопроект №15150) в мае 2026 года прошли как минимум в следующих городах:
    • Где прошли акции
      18 May
      • Киев
        18 May
        • 5 мая 2000 человек
        • 17 мая несколько сотен
      • Одесса
        18 May
        • 10 мая
        • 17 мая > 100 человек
      • Днепр
      • Николаев
        18 May
        • 15 мая
    • Основные требования и претензии протестующих:
      18 May
      • не допустить принятия законопроекта №15150;
      • сохранить существующие права человека и семейные права;
      • не допустить ограничения прав женщин, детей, военнослужащих и ЛГБТ-сообщества;
      • не допустить изменений, которые, по мнению протестующих, ослабляют защиту государственной собственности и могут облегчить «дерибан» земли;
      • внести существенные поправки;
      • отказаться от размытых юридических категорий вроде «доброобычности»;
      • сохранить возможности журналистских расследований.
    • Лозунги
      18 May
      • «Руки прочь от прав человека»
      • «Украинская земля не для дерибана»
      • «Киев против 15150»
      • «15150 только для депутатов»
      • «Позор»
  12. Опасности и возможные негативные последствия НЦК. ChatGPT
    19 May
    В Украине в первом чтении принят закон 15150. Ты можешь найти опасности и возможные негативные паследствия для социума и каждого гражданина этого закона, если его примут?
    Законопроект №15150 — это фактически новый Гражданский кодекс, а не обычные поправки.
    18 May
    Он меняет фундаментальные принципы частного права:
    • собственность,
    • семью,
    • наследование,
    • цифровые активы,
    • договоры,
    • личные данные
    • и даже роль «морали» и обычаев в суде.
    Поэтому последствия действительно могут затронуть почти каждого гражданина.
    Важно: часть критики — политическая или эмоциональная, а часть основана на реальных юридических рисках.
    Потенциальные опасности и спорные последствия, о которых говорят юристы, медиа и критики проекта.
    1. Размывание правовой определенности
    18 May
    Одна из самых спорных норм — введение категорий вроде:
    • «добропорядочность» (boni mores),
    • моральные стандарты общества,
    • обычаи как источник права.
    Это означает, что суд сможет опираться не только на четкий текст закона, но и на «общественную мораль» или «обычай».
    Возможные последствия
    18 May
    Для граждан:
    • труднее прогнозировать исход суда;
    • одинаковые дела могут решаться по-разному;
    • появляется риск субъективности судьи.
    Для общества:
    • усиливается пространство для коррупции;
    • снижается доверие к судебной системе;
    • возникает риск «телефонного права», когда решение можно оправдать «моралью общества».
    Особенно опасно это в странах с нестабильной судебной системой.
    2. Усиление давления на свободу слова и журналистику
    18 May
    Критики проекта заявляют, что некоторые нормы о:
    • достоинстве,
    • частной жизни,
    • репутации,
    • «праве на забвение»
    могут использоваться против журналистских расследований.
    Риск
    18 May
    Если человек сможет требовать удаления информации о себе шире, чем сейчас:
    • расследования коррупции могут исчезать из публичного пространства;
    • чиновники и бизнесмены смогут активнее судиться с журналистами;
    • СМИ начнут заниматься самоцензурой.
    Хотя проект содержит исключения для общественно важной информации, проблема в том, как это будет трактоваться судами.
    3. Рост влияния «локальных правил» и корпоративной власти
    18 May
    Проект относит к источникам частного права:
    • договоры,
    • локальные акты компаний,
    • внутренние правила организаций.
    Потенциальная опасность
    18 May
    Крупные корпорации смогут:
    • сильнее навязывать условия пользователям и сотрудникам;
    • расширять внутренние ограничения;
    • перекладывать ответственность через договоры.
    . Для обычного человека — человек с меньшими ресурсами оказывается слабой стороной договора.
    Это может привести к модели: «подписал — сам виноват», даже если условия объективно несправедливы.
    4. Цифровые активы и новые формы собственности
    18 May
    Проект вводит:
    • цифровые вещи,
    • токены,
    • виртуальные активы,
    • ИИ-контент.
    Плюсы есть, но риски тоже большие
    18 May
    Возможные негативные последствия:
    • слабая защита граждан от цифрового мошенничества;
    • сложные споры о собственности на цифровые активы;
    • проблемы с наследованием криптовалют;
    • неясность ответственности за контент, созданный ИИ.
    Украинская судебная система пока практически не имеет стабильной практики по таким вопросам.
    5. Усложнение жизни обычного человека из-за гигантского объема и сложности кодекса
    18 May
    Новый кодекс — это более 800 страниц. Последствия
    Для граждан:
    • без юриста разобраться станет почти невозможно;
    • возрастет зависимость от нотариусов, адвокатов и судов;
    • увеличатся юридические расходы.
    Для государства:
    • годы правовой неопределенности;
    • перегрузка судов;
    • противоречивая судебная практика.
    После таких масштабных реформ обычно начинается период хаоса на 3–5 лет.
    6. Возможный конфликт с Конституцией и другими законами
    18 May
    Из-за полной «перепрошивки» частного права:
    • многие действующие законы могут начать противоречить кодексу;
    • появятся коллизии;
    • часть норм придется срочно переписывать.
    Для людей это означает:
    • длительные суды;
    • невозможность быстро защитить права;
    • правовую неопределенность в бизнесе и собственности.
    7. Риск расширения судебного активизма
    18 May
    Проект делает суд более «творческим» интерпретатором права.
    Опасность. В странах со стабильными институтами это иногда работает хорошо.
    Но в условиях:
    • политического давления,
    • коррупции,
    • слабой независимости судов
    это может привести к:
    • произвольным решениям;
    • политизированным вердиктам;
    • усилению роли «нужного судьи».
    8. Социальный раскол из-за моральных и семейных норм
    18 May
    Ранние версии проекта уже вызывали общественный скандал:
    • из-за обсуждения брака с 14 лет при беременности;
    • определения семьи;
    • статуса религиозного брака.
    Хотя часть спорных положений убрали, сам подход показывает:
    • кодекс затрагивает очень чувствительные темы;
    • вокруг него может возникнуть сильная культурная и политическая поляризация.
    9. Опасность «скрытой приватизации права»
    18 May
    Некоторые юристы считают, что проект постепенно смещает баланс:
    от государства → к частным договоренностям.
    Что это значит: богатый и сильный субъект:
    • сможет лучше защищать свои интересы;
    • использовать сложные договорные конструкции;
    • перекладывать риски на слабую сторону.
    Потенциальный итог: усиление имущественного неравенства.
    10. Возможность злоупотреблений переходного периода
    18 May
    Если кодекс примут:
    • старые судебные решения начнут пересматривать;
    • возникнет масса споров о действительности договоров;
    • появится окно возможностей для рейдерства и манипуляций.
    Особенно в:
    • недвижимости,
    • наследстве,
    • корпоративных правах.
    У проекта есть и сильные стороны:
    18 May
    У проекта есть и сильные стороны:
    • модернизация права под цифровую экономику;
    • приближение к европейским моделям;
    • десоветизация законодательства;
    • защита цифровой собственности;
    • обновление устаревших норм.
    Слишком много фундаментальных изменений одновременно
    18 May
    Но главная проблема критиков: слишком много фундаментальных изменений одновременно — при слабых институтах и недоверии к судам.
    Именно поэтому даже в ЕС заявили, что внимательно анализируют проект.
  13. ЦК і громади. Олександр Ломако
    20 May
    Законопроєкт №15150 - Зміни до Цивільного Кодексу, на які неможливо заплющити очі.
    Верховна Рада змогла. Йдеться про Цивільний кодекс, який стосується кожного з нас.
    Один з ударів – по громадах. Скасування Господарського кодексу змушує всі комунальні підприємства стати ТОВ або Акціонерними товариствами.
    Це не просто зміна назви, це переоформлення майна. Власність громади, критично важливі підприємства які забезпечують тепло, воду, каналізацію, громадський транспорт, вивіз сміття та прибирання міста – можуть бути доведені до банкрутства та продані в приватні руки. Може це і є мета?
    Петиція проти ухвалення цього цивільного кодексу за день набрала необхідні 25 тисяч підписів та зараз на розгляді. Це чіткий сигнал, що в такому вигляді документ приймати не можна.
    20 May
    Смисли
    20 May
    • НЦК - удар по громадах
      20 May
      Один з ударів – по громадах. Скасування Господарського кодексу змушує всі комунальні підприємства стати ТОВ або Акціонерними товариствами.
      Це не просто зміна назви, це переоформлення майна. Власність громади, критично важливі підприємства які забезпечують тепло, воду, каналізацію, громадський транспорт, вивіз сміття та прибирання міста – можуть бути доведені до банкрутства та продані в приватні руки. Може це і є мета?
    НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА) (209)
НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС (ЗБІРКА) (220)
20 May
  1. У ВЕРХОВНІЙ РАДІ (20)
    20 May
    1. ХРОНІКИ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ (11)
      20 May
      1. Як приймали Новий Цивільний кодекс
        19 May
        28 квітня Верховна Рада в першому читанні схвалила новий Цивільний кодекс. За законопроєкт №15150 проголосували 254 народні депутати, двоє були проти, п’ятеро утрималися, ще 45 не голосували. Це лише перший етап розгляду, але для документа, який визначатиме правила приватного життя, сімейних відносин і захисту прав на роки вперед, навіть таке голосування вже є політичним сигналом.
        Проєкт №15150 з’явився після критики попередньої редакції кодексу.
        19 May
        У ній пропонували дозволити шлюб для дівчат із ранньою вагітністю з 14 років, а шлюб визначали як союз «жінки і чоловіка». Норму про 14 років прибрали.
        Після цього депутати на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком подали альтернативний проєкт, який парламент і прийняв за основу.
      2. Подання проекту Нового Цивільного Кодексу
        19 May
        У січні 2026 року Стефанчук вносить до Верховної Ради проєкт «Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного)» № 14394.
        Серед ініціаторів цього законопроєкту – добра половина депутатів Верховної Ради (https://tinyurl.com/2axx3vcb)
        У тексті нового кодексу – широко відомі шлюби з 14 років і копіпаста з російських законів про власність (https://tinyurl.com/25r3qojb). І ще невідома кількість законодавчих інновацій сумнівної якості.
        За пізнішими поясненнями Стефанчука, цей текст – результат 7-річної роботи «найкращих юристів» країни.
        19 May
        Сім років напруженої роботи, на виході – малолітні шлюби і московство. Виникають деякі питання, чи не так?
        Усі нормальні юристи кидаються читати цей шедевр і просто жахаються.
        19 May
        Міністерство юстиції пише відгук-зауваження на 705 сторінок: https://tinyurl.com/2avtxldb
        Головне науково-експертне управління Верховної Ради – останній бастіон здорового глузду і професіоналізму в парламенті – пише відгук на 77 сторінок (лежить там же, де проєкт закону).
      3. Подання Цивільного Кодексу № 15150
        19 May
        Після першої хвилі суспільного шоку і обурення, Стефанчук дає задню, повністю відкликає законопроєкт № 14394 і у квітні раптово вносить новий проєкт Цивільного Кодексу, тепер № 15150.
        Що конкретно там помінялося відносно першого проєкту, автори не вказують. Але, принаймні, шлюбів з 14 років і прямих цитат із законодавства ворога там уже немає: https://tinyurl.com/2663uzmu.
        У комірці "ініціатори законопроєкта" - знову прізвища близько сотні народних депутатів.
      4. ВР прийняла за основу проєкт Цивільного кодексу України,  реєстр. № 15150
        19 May
        28 квітня Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла у першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України,  реєстр. № 15150.
        Метою проєкту є рекодифікація та системне оновлення приватного (цивільного) права України шляхом ухвалення нового Цивільного кодексу України як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного кодифікованого акта.
      5. Як писався і приймався чинний Цивільний Кодекс 2003 року, або донт пуш зе хорсес
      6. Прийняття нового закону депутати починають з порушення законодавства.
        17 May
        Прийняття нового закону депутати починають з порушення законодавства.
        Відповідно до ст. 113 Регламенту ВР, заборонено приймати кодекси за скороченою процедурою. Депутати беруть і спеціально голосують за прийняття нового Цивільного Кодексу за скороченою процедурою, з мінімальним обговоренням: https://tinyurl.com/2cafa47p
      7. Дуже великий документ
        19 May
        Дуже великий документ. На громадських засадах в такі терміни грунтовно розібрати такий масив інформації - щось поза межами реального.
        Його ж і писали окремими групами кожну книгу. Були публікації окремих розборів, доволі обгрунтовані зауваження. Але щоб весь і прям професійно, то поки не попадалося на очі.
        19 May
        для грунтовної оцінки треба час.
        Мені на очі поки що не попадався жоден притомний розбір
        19 May
        На диво, найбільш грунтовні розбори були від феминістичних спільнот, звісно їх основна увага була на права жінок.
      8. Неймовірна скорість прийняття у першому читанні
        17 May
        У першому читанні за Кодекс голосують 254 народні депутати. У проєкті Кодекса 1949 статей, 803 сторінки тексту. Депутати встигають «розглянути» та «обговорити» його за 20 хвилин.
        І це при тому, що значно коротші і значно важливіші антикорупційні і військові закони лежать у Раді місяцями: https://tinyurl.com/2xt6vew3
        Така цивільна скорострільність депутатів отримує справедливий діагноз «нормотворча діарея» (адвокат О. Шевчук).
      9. Автори кодексу проігнорували значну частину професійної та громадської критики
        17 May
        Автори проєкту не провели широких громадських обговорень, не врахували значну частину зауважень правозахисників, експертів з євроінтеграції та професійних спільнот. Більшість міністерств і парламентських комітетів не встигли надати офіційні висновки щодо документа
      10. Петиція про відхилення набрала 29000 голосів
        17 May
        Небайдужі громадяни зареєстрували петицію до Президента про відхилення проєкту ЦК.
        Теоретично, петицію треба писати до Верховної Ради, але який у цьому сенс, якщо автор законопроєкту – голова Верховної Ради Стефанчук, а його пропозицію уже підтримала більшість депутатів?
        Петиція за добу набрала 29 000 голосів з 25 000 потрібних. Набрала би й більше, але на сайті Президента зупинили прийом голосів: https://tinyurl.com/23z32sdg.
        Стефанчук розповідає, що громадяни щось неправильно зрозуміли, і обіцяє провести роз’яснення і обговорення Кодексу. Як це співвідноситься із «скороченою процедурою» розгляду, він не пояснює.
        Відкликати свій законопроєкт Стефанчук не збирається.
      11. депутати України не представляють інтереси громадян
        20 May
        Тільки 2% громадян України вважають, що народні депутати України представляють інтереси громадян в парламенті. З такими показниками довіри треба бути дуже самовпевненим, щоби проштовхувати прийняття нового Цивільного Кодексу: https://tinyurl.com/2awa5gfr.
    2. ДЕГРАДАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА (8)
      19 May
      1. Цивільний кодекс не можна ухвалювати як технічну правку
        17 May
        Є питання і до процедури. Громадські організації називають розгляд законопроєкту «турборежимом»: менше ніж за місяць від реєстрації та без висновків профільних міністерств.
        Цивільний кодекс не можна ухвалювати як технічну правку. Він визначатиме правила приватного життя на роки вперед. Тому поспіх тут небезпечний так само, як і проблемні формулювання.
      2. Законопроект №15150 — это фактически новый Гражданский кодекс, а не обычные поправки.
        19 May
        Он меняет фундаментальные принципы частного права:
        • собственность,
        • семью,
        • наследование,
        • цифровые активы,
        • договоры,
        • личные данные
        • и даже роль «морали» и обычаев в суде.
        Поэтому последствия действительно могут затронуть почти каждого гражданина.
      3. Долгое отсутствие выборов связывается с деградацией законодательства.
        17 May
        Відсутність оновлення парламенту через вибори починає сприйматись як одна з причин деградації законодавчої діяльності та зловживання владою.
      4. Проблема связывается не с кодексом, а с самим составом депутатов.
        17 May
        У дискусії дедалі частіше звучить думка, що змінювати потрібно не сам кодекс, а склад Верховної Ради, оскільки джерело проблеми бачать у нинішніх депутатах та механізмах ухвалення рішень.
        17 May
        який є юридичний механізм відкликати депутатів, що працюють проти інтересів країни?
        17 May
        на жаль, поки що немає  Ну, якщо ненасильницькими методами  
        Тільки вибори.
        Ну і ще надія на НАБУ та СБУ, що вони таки достроково повидаляють з Ради зрадників і корумпантів.
      5. Появляются призывы ограничить полномочия нынешнего парламента.
        17 May
        З’являються вимоги заборонити чинній Верховній Раді ухвалювати стратегічно важливі закони, які можуть мати довгостроковий вплив на державу та суспільство.
      6. Формируется запрос на персональную ответственность руководства парламента.
        17 May
        Керівництво парламенту, насамперед Стефанчук, починає персонально асоціюватися з просуванням кодексу, що породжує вимоги політичної та навіть кримінальної відповідальності.
      7. Проведение реформы во время войны воспринимается как моральная деградация власти.
        17 May
        Просування нового кодексу під час війни сприймається не просто як помилка, а як свідчення морального відриву влади від суспільства та країни.
      8. Що має змінитися до другого читання
        19 May
        Що має змінитися до другого читання
        Проєкт №15150 ще не став законом. Після першого читання депутати можуть подати правки, а парламент – змінити його до фінального голосування.
        Для цього потрібне не косметичне редагування. Самого вилучення норми про шлюб із 14 років виявилося недостатньо. Критика стосується ширшої логіки: кого кодекс визнає сім’єю, як він захищає від дискримінації, де проходить межа між приватною автономією людини і втручанням держави.
  2. ДЛЯ ЧОГО НОВИЙ КОДЕКС (23)
    20 May
    1. КОДЕКС ПОДАЄТЬСЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО (8)
      20 May
      1. Цивільний кодекс розглядається як фундаментальний документ для майбутнього держави
        19 May
        У тексті наголошується, що Цивільний кодекс визначатиме правила суспільного життя на десятиліття вперед, тому його ухвалення без масштабної суспільної дискусії та професійної експертизи вважається неприйнятним
      2. Цивільний кодекс подається як елемент цивілізаційного самовизначення України
        19 May
        У документі стверджується, що правова система не може існувати окремо від культурної пам’яті, релігійної спадщини та морального досвіду народу. Цивільний кодекс розглядається як один із ключових інструментів формування цивілізаційної моделі держави
      3. стратегічний вибір між європейською та пострадянською моделлю права
        17 May
        У Верховній Раді — Новий Цивільний кодекс розглядається як стратегічний вибір між європейською та пострадянською моделлю права
      4. Кодекс подається як інструмент захисту національної ідентичності та суспільної моралі
        17 May
        Проєкт нового Цивільного кодексу оцінюється через призму національної безпеки, культурної самобутності та суспільної моралі. Автор аналізу стверджує, що приватне право не може бути відокремлене від національних цінностей, традицій і християнської культурної спадщини України
      5. НЦК подається як інструмент захисту національної ідентичності та суспільної моралі
        19 May
        Проєкт нового Цивільного кодексу оцінюється через призму національної безпеки, культурної самобутності та суспільної моралі. Приватне право, на думку автора аналізу, не може бути відокремлене від національних цінностей, традицій і християнської культурної спадщини України
      6. Україна повинна зберігати власну цивілізаційну суб’єктність у процесі євроінтеграції
        19 May
        У тексті наголошується, що інтеграція до Європейського Союзу не повинна перетворюватися на механічне переймання всіх культурних і соціальних моделей західних країн. Україна, на думку автора, має право захищати власну систему моральних координат і культурну самобутність
      7. этнизированные и радикализированные интерпретации происходящего.
        17 May
        У частині коментарів критика кодексу переходить у етнічні та конспірологічні пояснення політичних процесів, що свідчить про радикалізацію емоційного фону дискусії.
      8. Кодекс для людей, чи для юристів?
        20 May
        Про мову і стиль викладення тексту Кодексу: ми приймаємо кодекс для людей, чи для юристів?
    2. ПРИВАТНОПРАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ (5)
      19 May
      1. Комплексне оновлення основних інститутів приватного права
        17 May
        Для досягнення цієї мети запропоновано на базі чинного Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону «Про міжнародне приватне право» здійснити комплексне оновлення основних інститутів приватного права у дев’яти взаємоузгоджених книгах нового Цивільного кодексу.
        Варто наголосити, що книга дев’ята «Публічність прав цивільних» присвячена оприлюдненню, реєстрації прав, обтяжень, обмежень, юридичних станів, правочинів та юридичних фактів, що є нетрадиційним для кодексу приватного права і зазвичай не охоплюється його предметом регулювання.
      2. Проєкт ЦКУ забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання
        17 May
        Прийняття проєкту нового Цивільного кодексу України забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання без руйнування усталених відносин, проте з підвищенням юридичної визначеності, ефективності захисту, прогнозованості цивільного обороту та узгодженості спеціального законодавства.
      3. Рекодифікація приватного права
        17 May
        Цивільний кодекс регулює не вузьку юридичну сферу. Він визначає межі приватної свободи, правила захисту власності, сімейні та спадкові питання, участь людей і бізнесу в цивільному обороті. Тобто стосується майже кожного.
        Автори подають проєкт як рекодифікацію приватного права і спробу відмовитися від радянських підходів. Новий кодекс має об’єднати й оновити норми чинного Цивільного кодексу, Сімейного кодексу та закону про міжнародне приватне право. Проєкт побудований у дев’яти книгах – від загальної частини й особистих прав до сімейного, спадкового та міжнародного приватного права.
      4. Кодекс повинен закріплювати пріоритет національних інтересів над радикальним індивідуалізмом
        17 May
        Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, традиції та питання демографічного виживання країни. Висловлюється критика моделей права, де приватна автономія переважає над суспільним благом
      5. право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, демографічні виклики та питання культурного виживання країни
    3. ЧОМУ ТАКИЙ ПОСПІХ (10)
      20 May
      1. Чому цей Кодекс потрібен під час війни?
        17 May
        Чому новий Кодекс на 1949 статей потрібен країні під час війни, жоден з ініціаторів закону ще не пояснив.
        Громадяни України продовжують виходити на вуличні протести з вимогою повного відкликання проєкту або його ґрунтовної переробки із залученням усіх зацікавлених громадян.
        Одним словом, так виглядає, що 28 квітня 2026 року 254 депутати своїми 508 ногами примудрилися одночасно наступити на усі болючі точки українців.
        І коли такі дії вчиняються під час війни, коли країна потребує зосередженості і єдності, виникає питання, для чого взагалі це вчиняється...
      2. Война делает реформу кодекса морально неуместной.
        19 May
        Не час змінювати цивільний кодекс під час війни. На тлі руйнувань, фронту і кризи держави спроба масштабної юридичної реформи сприймається як морально невчасна.
      3. Поспішне ухвалення кодексу під час війни може поглибити суспільний розкол
        19 May
        Автор вважає, що під час воєнного стану неможливо забезпечити повноцінне суспільне обговорення настільки масштабного документа. Поспішне прийняття кодексу може посилити недовіру до влади та загострити конфлікти навколо питань моралі, сім’ї та ідентичності
      4. спроба розколоти суспільство зсередини
        19 May
        Я вважаю, що зараз спеціально розпочалася операція проти української державності. Історія показує: перемогти Україну на полі бою неможливо, але спробувати розколоти суспільство зсередини — цілком реально. Саме тому росіяни та інші гравці, які бояться сильної та переможної України, запускають подібні дії та інформаційні кампанії. Це лише «розминка» перед масштабною внутрішньою операцією з розколу країни. Почерк і методи дуже схожі на роботу ФСБ.
        19 May
        фсб навіть не настільки відбите, щоб вигадати термін «посідання» . Це дно йде з наших тугосєріков з оп-шки
      5. Подібне було в часи вилучення військового ПДФО з місцевих бюджетів
        17 May
        Я з власного досвіду все читаю по діагоналі. Пам'ятаю, в часи вилучення військового ПДФО з місцевих бюджетів інфополе вибухало зрадою. Місцева влада (особливо київська) голосно обурювалась. Знаєте, було смішно і сумно читати сльозні дописи, знаючи що місцеві бюджети накопичили 200 млрд грн вільних коштів за півтори роки війни і дуже не хочуть ними ділитись.
      6. Щось схоже було з ПДВ для ФОПів
        17 May
        Щось схоже було з ПДВ для ФОПів. Я кардинально змінила думку через одну грамотну розмову (кому цікаво - дам лінк в коментарі). До речі, сподіваюсь що ПДВ таки приймуть.
      7. Исторические аналогии с 1932–33 годами як тиск на суспільство
        19 May
        Частина учасників дискусії проводить паралелі між сучасними процесами та подіями 1932–33 років, сприймаючи нинішню ситуацію як повторення історичних механізмів тиску на суспільство.
      8. Переписывание кодекса без ясного объяснения целей вызывает подозрение
        19 May
        Взагалі не зрозуміло кому заважає діючий кодекс, дуже зважений, адекватний і зрозумілий. Достатньо було б точково змінити окремі норми, але складається враження, що існують цілі, які народу точно не збираються озвучувати.
      9. Міжнародні неурядові структури підозрюються у впливі на законодавчі зміни
        17 May
        У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      10. Скандал вокруг кодекса может отвлекать внимание от других процессов.
        17 May
        Великий скандал навколо нового кодексу починає сприйматись як можливий спосіб відволікання суспільної уваги від інших політичних процесів і рішень.
  3. ПРОБЛЕМИ, ЯКІ СТВОРЮЄ ПРОЄКТ (59)
    20 May
    1. НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ДОБРОЗВИЧАЙНОСТІ - ПРОСТІР ДЛЯ КОРУПЦІЇ (14)
      20 May
      1. Категорія «доброзвичайності» як інструмент збереження культурної тяглості суспільства
        19 May
        Автор аналізу наголошує, що суспільна мораль і традиційні звичаї формуються історично та не можуть бути повністю замінені універсалістськими юридичними конструкціями. Європейська інтеграція, на його думку, не повинна означати відмову від культурної специфіки та власної цивілізаційної моделі України
      2. потрібне чітке юридичне визнання понятія доброзвичайністі
        19 May
        Ключове питання до другого читання – юридичне визнання “доброзвичайності”. Це положення визначає, чи справді кодекс оновлює приватне право.
      3. Чому "доброзвичайність" стала проблемою
        19 May
        Чому «доброзвичайність» стала проблемою
        Одне з найспірніших понять у проєкті нового Цивільного кодексу – «доброзвичайність». Автори подають її як етичну межу приватного права: люди можуть вільно користуватися своїми правами, але не мають зловживати ними всупереч моральним нормам і уявленням суспільства про належну поведінку.
        Проблема в тому, що це поняття надто широке. Воно відсилає не до чітких юридичних критеріїв, а до «усталених уявлень суспільства». У приватному праві така розмитість небезпечна: вона може впливати на рішення про сім’ю, шлюб, розлучення, ім’я, майно і захист від дискримінації.
        Народна депутатка Інна Совсун критикує норму, за якою суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає «доброзвичайності». На її думку, так суд отримує можливість оцінювати, чи достатньо «моральним» є рішення двох дорослих людей розлучитися.
        Ще жорсткіше це виглядає для пар із дітьми. У такому разі, за словами Совсун, «вжиття заходів примирення» стає обов’язковим. Вона наголошує: турбота про дітей не має підмінятися примусом батьків проходити етап примирення, якщо вони вже вирішили розлучитися.
        Є і практичний наслідок. Кожне затягування розлучення – це додаткові судові засідання, час і витрати на юристів. Для людей, які не мають на це ресурсу, така процедура може стати способом тиску, а не захистом сім’ї.
        Інша норма, яку критикує Совсун, стосується прізвища після розлучення. Проєкт дозволяє вимагати повернення дошлюбного прізвища, якщо колишній партнер поводився «негідно». До такої поведінки можуть віднести аморальний вчинок або зраду. Формально правило стосується всіх, але в реальному житті частіше може зачепити жінок, бо саме вони частіше змінюють прізвище після шлюбу.
        Критики бачать у «доброзвичайності» не нейтральний етичний принцип, а ризик для прав людини. У кодексі, який регулює приватне життя, така невизначеність може мати дуже конкретні наслідки – від складнішого розлучення до слабшого захисту від дискримінації.
      4. Невизначене поняття «доброзвичайності» може стати інструментом дискримінації та зловживань
        19 May
        У проєкті кодексу понад 45 разів використовується поняття «доброзвичайності» як посилання на «загальновизнані уявлення про належну поведінку». Така конструкція вважається юридично невизначеною і відкриває простір для свавільних рішень суддів, прокурорів та інших представників влади, які можуть трактувати «належну поведінку» відповідно до власних уявлень і упереджень
      5. Поняття «доброзвичайності» дозволяє обмеження прав людини через моральні уявлення більшості
        19 May
        Проєкт кодексу дозволяє дискримінацію за ознаками статі, віку, зовнішності, стану здоров’я, переконань, походження та інших характеристик, якщо це обґрунтовується захистом «доброзвичайності». Така норма розглядається як загроза принципу правової визначеності та рівності громадян
      6. Поняття «доброзвичайності» вважається невизначеним і потенційно небезпечним
        19 May
        Автор аналізу вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває усталені категорії суспільної моралі, які вже існують у міжнародному та українському праві
      7. Размытое право породит хаос и злоупотребления
        19 May
        Чинний кодекс створювався професійними юристами у відповідності до міжнародного права, тоді як новий нагадує збірку звичаєвого права з великою кількістю розмитих понять. Це породить нескінченні спори, несправедливість і зловживання.
      8. Размывание правовой определенности
        19 May
        Одна из самых спорных норм — введение категорий вроде:
        • «добропорядочность» (boni mores),
        • моральные стандарты общества,
        • обычаи как источник права.
        Это означает, что суд сможет опираться не только на четкий текст закона, но и на «общественную мораль» или «обычай».
        Возможные последствия
        19 May
        Для граждан:
        • труднее прогнозировать исход суда;
        • одинаковые дела могут решаться по-разному;
        • появляется риск субъективности судьи.
        Для общества:
        • усиливается пространство для коррупции;
        • снижается доверие к судебной системе;
        • возникает риск «телефонного права», когда решение можно оправдать «моралью общества».
        Особенно опасно это в странах с нестабильной судебной системой.
      9. Термін «доброзвичайність» - заміна усталеного поняття суспільної моралі
        19 May
        Автор вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває традиційні категорії «суспільної моралі» та «моральних засад суспільства», які вже закріплені у міжнародному та українському праві
      10. Возможный конфликт с Конституцией и другими законами
        19 May
        Из-за полной «перепрошивки» частного права:
        • многие действующие законы могут начать противоречить кодексу;
        • появятся коллизии;
        • часть норм придется срочно переписывать.
        Для людей это означает:
        • длительные суды;
        • невозможность быстро защитить права;
        • правовую неопределенность в бизнесе и собственности.
      11. Опасность «скрытой приватизации права»
        19 May
        Некоторые юристы считают, что проект постепенно смещает баланс:
        от государства → к частным договоренностям.
        Что это значит: богатый и сильный субъект:
        • сможет лучше защищать свои интересы;
        • использовать сложные договорные конструкции;
        • перекладывать риски на слабую сторону.
        Потенциальный итог: усиление имущественного неравенства.
      12. Приховує корупціонерів
        19 May
        1. Проєкт цивільного кодексу приховує корупціонерів та знищує відкриті дані: https://tinyurl.com/24tmcb7u
      13. Концепція «доброзвичайності» вважається невизначеною і потенційно небезпечною
        19 May
        Автор вважає, що поняття «доброзвичайності» створює додаткову правову невизначеність і розмиває традиційні категорії «суспільної моралі» та «моральних засад суспільства», які вже закріплені у міжнародному та українському праві
      14. Масштабування невизначеності, яка відкриває простір для зловживань
        20 May
        “Проєкт нового ЦК — це масштабування невизначеності, яка відкриває простір для зловживань”: https://tinyurl.com/27mdrdbm.
    2. СПЕКУЛЯЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОБРОЗВИЧАЙНОСТІ (5)
      19 May
      1. Українська національна ідентичність подається як нерозривно пов’язана з християнським світоглядом
        19 May
        Автор пропонує прямо закріпити у преамбулі кодексу тезу про тисячолітню християнську спадщину України та її зв’язок із суспільною мораллю, національною самобутністю і державним суверенітетом
      2. Шлюб трактується насамперед як інститут народження і виховання дітей
        19 May
        У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      3. Абсолютна автономія особистого вибору розглядається як небезпечна для суспільної моралі
        19 May
        Автор аналізу заперечує підхід, за якого особиста свобода та добровільна згода автоматично роблять будь-яку поведінку соціально прийнятною. Приватна автономія, на його думку, повинна обмежуватися моральними нормами, культурними традиціями та інтересами суспільства
      4. Право на моральну оцінку суспільних явищ подається як невід’ємна частина свободи слова
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що свобода слова включає право суспільства відкрито висловлювати моральну оцінку поведінки, соціальних практик і культурних процесів, які вважаються загрозливими для суспільства
      5. Размытые нормы создают пространство для манипуляций
        19 May
        Чим розмитіші формулювання і норми, тим легше трактувати їх на власний лад. Закон написаний не юридичною мовою, а через особисті переконання авторів, що відкриває шлях до зловживань.
    3. СУСПІЛЬНА МОРАЛЬ (19)
      19 May
      1. Поняття суспільної моралі як фундамент верховенства права і державного суверенітету
        19 May
        Проєкт нового Цивільного кодексу оцінюється через призму національної безпеки, культурної самобутності та суспільної моралі. Автор аналізу стверджує, що приватне право не може бути відокремлене від національних цінностей, традицій і християнської культурної спадщини України
      2. Суспільна мораль розглядається як вищий регулятор приватних відносин
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, традиції та питання демографічного виживання країни. Висловлюється критика моделей права, де приватна автономія переважає над суспільним благом
      3. Мораль, традиції та звичаї розглядаються як частина верховенства права
        19 May
        У тексті аналізу стверджується, що право не обмежується лише формальними законами, а включає моральні норми, традиції та звичаї, легітимовані суспільством і культурною історією народу
      4. Суспільна мораль подається як механізм захисту від правового свавілля
        19 May
        Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю та авторитаризму
      5. Категорія суспільної моралі подається як необхідне доповнення до формального права
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      6. Приватні практики повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі
        19 May
        Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      7. Суспільство повинне мати право захищати власні моральні межі
        19 May
        У тексті висловлюється побоювання, що надмірне розширення антидискримінаційних норм може обмежити право громадян відкрито висловлювати релігійні, моральні та консервативні переконання. Автор наполягає, що право суспільства захищати власні цінності не повинне прирівнюватися до дискримінації
      8. Суспільна мораль подається як необхідне доповнення до формального права
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      9. Приватні практики повинні оцінюватися через призму суспільної моралі
        19 May
        Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      10. Право на моральну оцінку поведінки подається як частина свободи слова
        19 May
        Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      11. Міжнародне право подається як таке, що дозволяє обмеження прав в інтересах моралі та безпеки
        19 May
        У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
      12. Демографічна криза пов’язується зі зміною моральних і сімейних цінностей
        19 May
        Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      13. Суспільна мораль розглядається як вищий регулятор приватних відносин
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що право повинне враховувати не лише індивідуальні свободи, але й інтереси суспільства, моральні норми, демографічні виклики та питання культурного виживання країни
      14. Требования к обществу выглядят лицемерно на фоне власти.
        19 May
        Депутати намагаються вводити нові моральні та правові категорії, хоча самі не демонструють ані доброчесності, ані відповідальності.
      15. Право розглядається як продовження культурної та духовної традиції народу
        19 May
        У документі стверджується, що правова система не може існувати окремо від культурної пам’яті, релігійної спадщини та морального досвіду народу. Цивільний кодекс розглядається як один із ключових інструментів формування цивілізаційної моделі держави
      16. Демографічна криза пов’язується зі зміною моральних і сімейних цінностей
        19 May
        Автор посилається на Стратегію демографічного розвитку України та пов’язує падіння народжуваності зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом особистої самореалізації над батьківством
      17. Право на критику аморальної поведінки подається як частина свободи слова
        19 May
        Автор критикує норми, які можуть обмежувати право суспільства негативно оцінювати певну поведінку. У тексті стверджується, що свобода слова включає право на моральну оцінку суспільних явищ та публічну критику дій, які вважаються шкідливими для суспільства
      18. Право на моральну оцінку поведінки подається як частина свободи слова
        19 May
        Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      19. Міжнародне право подається як таке, що дозволяє обмеження прав в інтересах моралі та безпеки
        19 May
        У тексті неодноразово підкреслюється, що міжнародні договори та європейські норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
    4. ПРОБЛЕМА ЗАХИСТА ПРАВ ВЛАСНОСТІ (5)
      20 May
      1. Проблеми захиста прав власності (3)
        19 May
        1. Проєкт 15150 створює проблеми у оформленні і захисті права власності на майно, зокрема, на нерухомість: https://tinyurl.com/29k9o5zu
        2. Ваша квартира може стати не зовсім вашою: https://tinyurl.com/27k934w8
        3. Проєкт 15150 створює ризики посилення приватного загарбання природного фонду та історичної спадщини: https://tinyurl.com/29hns24x
      2. Цифровые активы и новые формы собственности
        19 May
        Проект вводит:
        • цифровые вещи,
        • токены,
        • виртуальные активы,
        • ИИ-контент.
        Плюсы есть, но риски тоже большие
        19 May
        Возможные негативные последствия:
        • слабая защита граждан от цифрового мошенничества;
        • сложные споры о собственности на цифровые активы;
        • проблемы с наследованием криптовалют;
        • неясность ответственности за контент, созданный ИИ.
        Украинская судебная система пока практически не имеет стабильной практики по таким вопросам.
      3. НЦК - удар по громадах
        20 May
        Один з ударів – по громадах. Скасування Господарського кодексу змушує всі комунальні підприємства стати ТОВ або Акціонерними товариствами.
        Це не просто зміна назви, це переоформлення майна. Власність громади, критично важливі підприємства які забезпечують тепло, воду, каналізацію, громадський транспорт, вивіз сміття та прибирання міста – можуть бути доведені до банкрутства та продані в приватні руки. Може це і є мета?
    5. ЗВУЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД (4)
      19 May
      1. Звуження прав дітей та жінок (2)
        19 May
        1. Звуження прав дитини: https://tinyurl.com/247qsvd6
        2. Проєкт Цивільного Кодексу погіршує права жінок, або просто слабшої сторони у сімейних стосунках: https://tinyurl.com/24q86hly
      2. Усиление давления на свободу слова и журналистику
        19 May
        Критики проекта заявляют, что некоторые нормы о:
        • достоинстве,
        • частной жизни,
        • репутации,
        • «праве на забвение»
        могут использоваться против журналистских расследований.
        Риск
        19 May
        Если человек сможет требовать удаления информации о себе шире, чем сейчас:
        • расследования коррупции могут исчезать из публичного пространства;
        • чиновники и бизнесмены смогут активнее судиться с журналистами;
        • СМИ начнут заниматься самоцензурой.
        Хотя проект содержит исключения для общественно важной информации, проблема в том, как это будет трактоваться судами.
      3. Загрози для журналістів
        19 May
        1. Загрози для журналістів і обмеження свободи ЗМІ: https://tinyurl.com/2yc2cupy
    6. МОЖЛИВІСТЬ ЗЛОВЖИВАНЬ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ (10)
      20 May
      1. Послабляється обов’язковість договорів для сторін (2)
        19 May
        1. Обмежується свобода договору, послаблюється його обов’язковість для сторін: https://tinyurl.com/279wzo5k
        2. Створюється хаос в адмініструванні й управлінні юридичними особами, у тому числі у ТОВ та АТ: https://tinyurl.com/23blt397
      2. Возможность злоупотреблений переходного периода
        19 May
        Если кодекс примут:
        • старые судебные решения начнут пересматривать;
        • возникнет масса споров о действительности договоров;
        • появится окно возможностей для рейдерства и манипуляций.
        Особенно в:
        • недвижимости,
        • наследстве,
        • корпоративных правах.
      3. Формальне право без моральних меж може перетворитися на інструмент свавілля
        19 May
        Автор аналізу наполягає, що жодна система права не може функціонувати виключно через формальні норми та процедури. Моральні уявлення суспільства, історичні традиції та культурні обмеження розглядаються як необхідний механізм стримування правового свавілля і соціального хаосу
      4. Формальне право без моральних обмежень розглядається як джерело хаосу і тиранії
        19 May
        Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю
      5. Рост влияния «локальных правил» и корпоративной власти
        19 May
        Проект относит к источникам частного права:
        • договоры,
        • локальные акты компаний,
        • внутренние правила организаций.
        Потенциальная опасность
        19 May
        Крупные корпорации смогут:
        • сильнее навязывать условия пользователям и сотрудникам;
        • расширять внутренние ограничения;
        • перекладывать ответственность через договоры.
        . Для обычного человека — человек с меньшими ресурсами оказывается слабой стороной договора.
        Это может привести к модели: «подписал — сам виноват», даже если условия объективно несправедливы.
      6. Слишком много фундаментальных изменений одновременно
        19 May
        Но главная проблема критиков: слишком много фундаментальных изменений одновременно — при слабых институтах и недоверии к судам.
      7. Риск расширения судебного активизма
        19 May
        Проект делает суд более «творческим» интерпретатором права.
        Опасность. В странах со стабильными институтами это иногда работает хорошо.
        Но в условиях:
        • политического давления,
        • коррупции,
        • слабой независимости судов
        это может привести к:
        • произвольным решениям;
        • политизированным вердиктам;
        • усилению роли «нужного судьи».
      8. Юристи добре розуміють небезпечність ЦКУ
        19 May
        Я розумію, що авторам приємно казати, що вони дуже сильно юристи, а проти них протестують активісти, які нічого не розуміють, але справа в тому, що юристи і профільні спеціалісти також дуже сильно протестують і дають цьому кодексу надзвичайно погану оцінку. Суддя Великої Палати Верховного Суду - вона ж юрист навіть по міркам Стефанчука і Фріса? Ну то вона категорично проти і дає з цього приводу розлогі виступи та юридичні оцінки.
        Це не битва гендерів проти юристів, це битва людей, які вміють читати проти людей, які помилково стверджують, що вміють писати.
      9. Протиріччя з Законом «Про правотворчу діяльність»
        20 May
        На цю же тему: проєкт 15150 порушує вимоги Закону «Про правотворчу діяльність» щодо зрозумілої мови законодавства: https://tinyurl.com/2bwoksbl.
      10. Чим відрізняється норма НЦК від норми закону, яка вже опрацьована практичним досвід
        20 May
        Чим відрізняється свіжонаписана норма закону від норми закону, яка вже опрацьована практичним досвідом сотень тисяч українців. Навіть якщо на перший погляд здається, що це одна й та сама норма. На прикладі норми про примирення подружжя, яке розлучається: https://tinyurl.com/2btafyop.
    7. ПОГІРШЕННЯ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ (3)
      20 May
      1. Усложнение жизни обычного человека из-за гигантского объема и сложности кодекса
        19 May
        Новый кодекс — это более 800 страниц. Последствия
        Для граждан:
        • без юриста разобраться станет почти невозможно;
        • возрастет зависимость от нотариусов, адвокатов и судов;
        • увеличатся юридические расходы.
        Для государства:
        • годы правовой неопределенности;
        • перегрузка судов;
        • противоречивая судебная практика.
        После таких масштабных реформ обычно начинается период хаоса на 3–5 лет.
      2. Новый кодекс написан непрозрачным и искусственным языком
        19 May
        Читати цей текст практично неможливо — вигадані терміни, неіснуючі слова, абсурдний стиль викладення. Частина норм сприймається просто як злочинна.
      3. Социальный раскол из-за моральных и семейных норм
        19 May
        Ранние версии проекта уже вызывали общественный скандал:
        • из-за обсуждения брака с 14 лет при беременности;
        • определения семьи;
        • статуса религиозного брака.
        Хотя часть спорных положений убрали, сам подход показывает:
        • кодекс затрагивает очень чувствительные темы;
        • вокруг него может возникнуть сильная культурная и политическая поляризация.
      4. НЦК - удар по громадах
        20 May
        Один з ударів – по громадах. Скасування Господарського кодексу змушує всі комунальні підприємства стати ТОВ або Акціонерними товариствами.
        Це не просто зміна назви, це переоформлення майна. Власність громади, критично важливі підприємства які забезпечують тепло, воду, каналізацію, громадський транспорт, вивіз сміття та прибирання міста – можуть бути доведені до банкрутства та продані в приватні руки. Може це і є мета?
  4. ЩО ХОРОШОГО В КОДЕКСІ (22)
    19 May
    • Новели Проєкту Кодексу (7)
      19 May
      Проєкт Кодексу містить багато новел, зокрема:
      • до джерел права віднесено звичай національний та національної меншини, локальний акт юридичної особи;
      • у динаміці цивільних прав та обов’язків виокремлено їх зупинення та поновлення;
      • впроваджено принцип заборони суперечливої поведінки; у склад збитків включено превентивні витрати;
      • розширено особисті права фізичної особи та акцентовано увагу на основних особистих правах юридичних осіб;
      • встановлено вичерпність організаційно-правових форм юридичних осіб; введено до переліку обмежених речових прав нові їх види; підставою захисту прав чітко визначено також загрозу їх порушення;
      • виокремлено зобов’язально-правові способи забезпечення виконання зобов’язань, а речові способи забезпечення перенесено до книги третьої «Речове право»;
      • змінено підходи до розуміння відповідальності у цивільному праві; передбачено юридичний режим спільності майна подружжя;
    • У проекта есть и сильные стороны: (8)
      19 May
      У проекта есть и сильные стороны:
    • Що в ньому хорошого: (3)
      19 May
      Що в ньому хорошого:
    • модернізаційні норми (3)
      19 May
      У документі є норми, які виглядають модернізаційно. Право адаптують до цифрового середовища:
      • людину можна буде ідентифікувати не лише за ім’ям, а й за псевдонімом, професійним іменем, ініціалами або цифровим чи літерним кодом.
      • Дітям від шести років дозволять самостійно оплачувати дрібні побутові покупки банківською карткою, оформленою на їхнє ім’я.
      • Для бізнесу пропонують залишити дві базові форми приватних організацій – товариства та установи, а також запровадити похідний позов проти недобросовісних керівників.
    • Частина критичних зауважень консервативних організацій була врахована в новій редакції кодексу
      19 May
      У тексті аналізу зазначається, що в новій редакції кодексу були частково враховані зауваження щодо захисту шлюбу та інституту сім’ї, а також повернено поняття моралі як одного з елементів правотворчості
  5. ГОЛОВНІ ПИТАННЯ (54)
    19 May
    1. СТВОРЕННЯ ВСІХ УМОВ ДЛЯ РЕЙДЕРСТВА ТА ЗАГАРБНИЦТВА (6)
      18 May
      1. Новый кодекс воспринимается как инструмент рейдерства
        18 May
        Повне переписування законів виглядає як спроба криміналізованої влади полегшити рейдерські захоплення приватної власності та приховування корупції й злочинів.
      2. Проблеми захиста права власності
        18 May
        1. Проєкт 15150 створює проблеми у оформленні і захисті права власності на майно, зокрема, на нерухомість: https://tinyurl.com/29k9o5zu
        2. Ваша квартира може стати не зовсім вашою: https://tinyurl.com/27k934w8
      3. Рейдерський рай
        18 May
        Я кажу, наприклад, про право посідання і про "добросовісного набувача", що фактично розв'язує руки суддям в легалізації процесу віджиму майна.
        Тобто зрозуміло, що ви можете бути найгетеросексуальнішим наймаскуліннішим з чоловіків, або жінкою, яка точно знає, що чоловік голова, а вона шия, але справа в тому, що насправді тепер голова - це голова суду, а шия - цивільний кодекс.
        • Буквально один приклад - стаття 231, ч.3 - "Договір є недійсним з моменту отримання іншою стороною заяви про оспорювання, якщо протягом розумного строку, але не пізніше шести місяців з дня її отримання, така сторона не заперечила письмово проти недійсності або не звернулася до суду з позовом про визнання договору дійсним". Це рейдерський рай, і конкретно аграрний комітет ВР так про цей пункт і каже, як про такий, що "створює реальні передумови масових недобросовісних дій з визнання договорів про набуття земельних ділянок недійсними". Це не про те, що шлюб між чоловіком і жінкою, це про те, що договора на землю більше не працюють.
        • Стаття 568 проєкту: «Посіданням є здійснення особою фактичного контролю над річчю, що забезпечує їй можливість ефективно панувати над нею, безвідносно до наявності у цієї особи юридичного титулу на річ». Стаття 577 ч. 2 п. 2: щодо нерухомої речі — «через зайняття, огородження, обробку або інші дії, що забезпечують ефективний контроль».
      4. Легалізація самозахопрлення
        18 May
        Ну тобто якщо хтось просто приходить в ліс, огороджує собі ділянку забором і починає там будувати маєток - він має на це право посідання. Аграрний комітет ВР прямо називає цю норму "легалізацією самозахоплення".
        Це взагалі не про гендери, і я розумію, чому захисники кодексу так радуються, коли з ЦК намагаються боротися через історії про права меншин і гендери. Тому що скільки б не було гендерів - їх все ще менше, ніж гектарів сільгоспземлі в країні. І правопосідання гендера фінансової вигоди за собою не тягне, а правопосідання землі, користуючись тим, що її власник на фронті, без вісті, документи знищено війною - тягне за собою надзвичайну перспективу фінансової вигоди як для захоплювачів земельних ділянок, так і для судів і для юристів, які будуть супроводжувати всю адську тяганину, перспективи якої відкриває новий ЦК.
      5. юридична пастка «посідання»
        18 May
        якщо у бандюків немає жодних документів (навіть підроблених), ситуація для власника стає трохи простішою, але юридична пастка «посідання» все одно спрацьовує.
        Ось як це виглядатиме за новим кодексом:
        1. Аргумент бандюків: «Ми тут просто живемо»
          18 May
          Навіть без папірця вони заявлять поліції: «Ми встановили фактичне панування над річчю (стаття про посідання). Ми тут спимо, тут наші капці та зубні щітки. У нас немає документів на власність, але ми посідачі, і наше посідання вважається правомірним, поки власник не виграє суд».
        2. Чому поліція все одно може не допомогти?
          18 May
          У новому проєкті ЦК прописано, що заборонено самовільне порушення посідання. Поліцейський, бачачи, що люди вже всередині, змінили замок і мають ключі, зафіксує «цивільний конфлікт».
          Логіка поліції: «Я не суддя, щоб визначати, чи ви їх пустили пожити за усним договором, а тепер виганяєте, чи вони загарбники. Документів про виселення у вас немає? До побачення, звертайтеся в суд».
        3. Чи діє тут «захист від насильства»?
          18 May
          У законопроєкті є норма: захист посідання не діє, якщо воно здобуте насильницьким шляхом.
          Проблема: Вам доведеться довести насильство. Якщо вони зайшли тишком (відкрили замок відмичкою) або просто «зайняли порожнє», то ознак насильства (синяків, вибитих дверей) немає. У такому разі вони стають «мирними посідачами», яких захищає новий закон.
        Як діяти власнику, якщо документів у них немає:
        18 May
        • Негайний позов про «Повернення посідання»: Оскільки у вас є витяг з реєстру (право власності), а у них — нічого, ви маєте перевагу. Але це все одно суд, який триватиме місяці.
        • Заява про незаконне проникнення (ст. 162 ККУ): Оскільки у них немає жодної юридичної підстави (навіть липової), потрібно тиснути на те, що це кримінальний злочин (порушення недоторканності житла). Якщо поліція відмовляється виводити їх, потрібно вимагати негайного внесення відомостей в ЄРДР.
        • Самодопомога: Новий кодекс дозволяє власнику «застосувати силу для захисту свого посідання», але лише в момент захоплення. Якщо ви прийшли, а вони вже там обжилися (минув день чи два), ваша самодопомога може бути розцінена як «самоправство».
        • Головний ризик: Без паперового витягу вони не зможуть продати вашу квартиру, але вони можуть жити в ній роками, поки ви судитеся. Вони будуть затягувати суд, міняти адвокатів, хворіти — і весь цей час закон захищатиме їхнє право перебувати всередині, бо «фактичне панування» за новим ЦК є юридично значущим фактом.
        Виходить, що за новим кодексом ключі та фактична присутність у квартирі стають майже такими ж важливими, як і право власності.
        18 May
        Дограються з цими самопосіданнями, що у власників здаватимуть нерви, и буде "так нє даставайся же ти нікамУ" разом з посідачами. От побачите. Не дарма Іспанія вже таки змінила цей закон на користь власників
      6. Мова про непорушність права власності
        18 May
        Тобто мова про непорушність права власності взагалі. Мова про непорушність договорів взагалі. Це могутній документ, який ставить під сумнів вашу віру в те, що вам взагалі щось належить.
        І це проблема тектонічного характеру, яка порушує як права кожного українця, так і в цілому інвестиційну привабливість України, як держави. Ніхто не захоче тут ні у що інвестувати, тому що право контроля інвестицій розмивається і стає непевним.
        Ось це головний здобуток нового Цивільного Кодексу і це робить його прийняття катастрофою.
    2. ЮРИДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ОДНОСТАТТЕВИХ ПАР (10)
      17 May
      1. потрібне чітке юридичне визнання одностатевих пар
        15 May
        Одне з ключових питань до другого читання – юридичне визнання одностатевих пар, Саме ці положення визначать, чи справді кодекс оновлює приватне право, чи лише називає модернізацією старі обмеження.
      2. Правовий статус одностатевих пар
        15 May
        Найчутливіше питання – правовий статус одностатевих пар. У справі «Маймулахін та Марків проти України» ЄСПЛ визнав, що відсутність будь-якого правового захисту для таких пар порушує право на повагу до приватного і сімейного життя та заборону дискримінації.
        Проєкт №15150 цієї проблеми не вирішує. У ньому з’явилося формально нейтральне формулювання: «право на шлюб мають особи». Але, за оцінкою ЛГБТІ-консорціуму, інші норми залишають це право недоступним для одностатевих пар на практиці.
        Консорціум вважає, що базова логіка проєкту не змінилася: одностатеві пари залишаються поза сімейним правом. Їх не визнаватимуть членами сім’ї не лише автоматично, а й через суд. Одностатеві шлюби, укладені за кордоном, в Україні також не визнаватимуться.
        У проєкті немає альтернативної моделі правового захисту – цивільних партнерств або іншої форми сімейного союзу. Саме такі механізми правозахисники називають одним зі способів виконати європейські вимоги й рішення ЄСПЛ.
      3. Кодекс ігнорує вимоги євроінтеграції щодо правового визнання одностатевих партнерств
        15 May
        Проєкт кодексу вводить поняття «фактичного сімейного союзу» виключно як союзу чоловіка та жінки. Це оцінюється як порушення євроінтеграційних зобов’язань України, пов’язаних із правовим визнанням одностатевих партнерств та імплементацією європейських стандартів прав людини
      4. Євроінтеграція трактується як сумісна зі збереженням традиційної моделі сім’ї
        16 May
        У тексті стверджується, що Україна може інтегруватися до ЄС без зміни традиційної моделі сім’ї. Захист природного шлюбу та християнських цінностей описується як частина національної ідентичності та державного суверенітету
      5. Підтримка традиційного шлюбу подається як елемент національної безпеки
        16 May
        У тексті стверджується, що Україна може інтегруватися до ЄС без зміни традиційної моделі сім’ї. Захист природного шлюбу та християнських цінностей описується як частина національної ідентичності та державного суверенітету
      6. Шлюб трактується як союз чоловіка та жінки, пов’язаний із народженням і вихованням дітей
        16 May
        У документі стверджується, що природна сім’я та традиційний шлюб є основою демографічної стабільності, виховання дітей і культурної тяглості суспільства. Будь-які спроби розширення цього визначення подаються як ризик для суспільної цілісності
      7. Інститут шлюбу пов’язується насамперед із демографічним відтворенням суспільства
        16 May
        Сім’я у тексті описується не лише як приватний союз двох людей, а як базовий механізм міжпоколінної передачі культури, виховання дітей і демографічного відтворення нації. Саме тому автор наполягає на збереженні традиційного визначення шлюбу
      8. Шлюб подається як союз чоловіка та жінки, пов’язаний із народженням і вихованням дітей
        17 May
        У тексті послідовно проводиться теза, що сім’я має ґрунтуватися на традиційному союзі чоловіка і жінки, орієнтованому на народження дітей, міжпоколінну спадковість та культурну стабільність суспільства
      9. Шлюб трактується насамперед як інститут народження і виховання дітей
        17 May
        У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства.
        Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      10. Новый кодекс воспринимается как угроза частной собственности.
        17 May
        Новий цивільний кодекс сприймається як спроба приховано обмежити або розмити право приватної власності під час війни, поки суспільство зайняте виживанням і фронтом.
    3. РИЗИКИ ДЛЯ ТРАНСГЕНДЕРНИХ ЛЮДЕЙ (6)
      17 May
      1. ризики для трансгендерних людей
        15 May
        Одне з ключових питань до другого читання – юридичне визнання одностатевих пар, Саме ці положення визначать, чи справді кодекс оновлює приватне право, чи лише називає модернізацією старі обмеження.
      2. ризик признання недійсності шлюбу
        15 May
        Правозахисники також вказують на ризики для трансгендерних людей. За оцінкою Консорціуму, після зміни гендерного маркера шлюб може бути визнаний недійсним. Ініціювати це зможуть не лише партнери, а й треті особи, навіть після смерті одного з подружжя.
      3. Гендерна ідентичність описується як загроза традиційним соціальним нормам
        16 May
        У документі стверджується, що міжнародні програми гендерної політики та ЛГБТ-прав підривають сімейні цінності, демографічну стійкість і національну ідентичність. Автор пов’язує такі процеси зі зниженням обороноздатності держав і кризою суспільної моралі
      4. Гендерна політика описується як зовнішній ідеологічний вплив на держави
        16 May
        У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      5. Сучасні гендерні концепції трактуються як руйнування природних соціальних ролей
        17 May
        Автор пов’язує поширення сучасних гендерних підходів із руйнуванням усталених соціальних ролей чоловіка і жінки, ослабленням інституту сім’ї та кризою культурної спадкоємності між поколіннями
      6. Гендерна політика описується як зовнішній ідеологічний вплив на держави
        17 May
        У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
    4. ЮРИДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИМИРЕННЯ ПІД ЧАС РОЗЛУЧЕННЯ (3)
      16 May
      • примирення під час розлучення
        15 May
        Ключові питання до другого читання – примирення під час розлучення. Саме це положення визначить, чи справді кодекс оновлює приватне право, чи лише називає модернізацією старі обмеження.
      • Суд отримує право нав’язувати примирення подружжю під час розлучення
        15 May
        Кодекс дозволяє суду вживати заходів для примирення подружжя, а за наявності малолітньої дитини — фактично змушувати подружжя відкладати розлучення. Це оцінюється як втручання держави в особисте життя дорослих людей та як потенційно травматична практика для дітей
      • Формальне право без моральних обмежень розглядається як джерело хаосу і тиранії
        16 May
        Автор аналізу стверджує, що неможливо врегулювати всі суспільні відносини виключно письмовими законами. Відмова від моральних і культурних обмежень, на його думку, веде або до свавілля, або до надмірного державного контролю та авторитаризму
    5. ЮРИДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВИНЯТКА В АНТІДІСКРИМІНАЦІЙНІЙ СТАТТІ (11)
      17 May
      1. виняток в антидискримінаційній статті
        15 May
        Виняток в антидискримінаційній статті. Саме ці положення визначать, чи справді кодекс оновлює приватне право, чи лише називає модернізацією старі обмеження.
      2. Виняток в антидискримінаційній нормі
        15 May
        Окрема проблема – виняток в антидискримінаційній нормі. Проєкт перелічує ознаки, за якими людину не можна дискримінувати, але допускає обмеження, якщо це потрібно для «захисту доброзвичайності». Тобто поняття, яке мало би стримувати зловживання, саме може стати підставою для нерівного ставлення.
      3. Кодекс допускає дискримінацію під приводом захисту «доброзвичайності»
        15 May
        Проєкт кодексу дозволяє дискримінацію за ознаками статі, віку, зовнішності, стану здоров’я, переконань, походження та інших характеристик, якщо це обґрунтовується захистом «доброзвичайності». Така норма розглядається як загроза принципу правової визначеності та рівності громадян
      4. Розмиті моральні критерії можуть використовуватись для переслідування та помсти
        15 May
        Проєкт кодексу дозволяє колишньому чоловікові вимагати повернення дружиною дошлюбного прізвища у випадку «аморального вчинку». Водночас саме поняття аморальності не має чітких меж, що створює ризики маніпуляцій, особистої помсти та ускладнення життя дітей через різні прізвища в родині
      5. Критика ЛГБТ-практик подається як форма захисту свободи слова і суспільної моралі
        16 May
        У документі стверджується, що міжнародні програми гендерної політики та ЛГБТ-прав підривають сімейні цінності, демографічну стійкість і національну ідентичність. Автор пов’язує такі процеси зі зниженням обороноздатності держав і кризою суспільної моралі
      6. Абсолютна свобода особистого самовираження розглядається як загроза суспільному благу
        16 May
        У тексті підкреслюється, що реалізація особистих прав не повинна суперечити моральним засадам суспільства, громадському здоров’ю та національній безпеці. Автор виступає за право суспільства обмежувати певні форми поведінки в інтересах загального блага
      7. Заборона негативних оцінок поведінки розглядається як форма цензури
        16 May
        Автор критикує норми, які можуть обмежувати право суспільства негативно оцінювати певну поведінку. У тексті стверджується, що свобода слова включає право на моральну оцінку суспільних явищ та публічну критику дій, які вважаються шкідливими для суспільства
      8. Заборона моральної критики розглядається як форма цензури
        16 May
        Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
      9. Антидискримінаційне право критикується як механізм придушення традиційних переконань
        16 May
        У тексті висловлюється побоювання, що надмірне розширення антидискримінаційних норм може обмежити право громадян відкрито висловлювати релігійні, моральні та консервативні переконання. Автор наполягає, що право суспільства захищати власні цінності не повинне прирівнюватися до дискримінації
      10. Обмеження моральної критики розглядається як форма ідеологічного тиску
        17 May
        Автор аналізу наполягає, що свобода слова включає право суспільства відкрито висловлювати моральну оцінку поведінки, соціальних практик і культурних процесів, які вважаються загрозливими для суспільства
      11. Заборона моральної критики розглядається як форма цензури
        17 May
        Автор аналізу стверджує, що свобода слова включає право суспільства публічно оцінювати певну поведінку як морально неприйнятну. Обмеження такої критики подається як форма ідеологічної цензури
    6. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ СЕКСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН ЗА ЗГОДОЮ (6)
      17 May
      1. болюче питання приводу легалізації сексуальних відносин за згодою із 14 років
        15 May
        ту скандальну норму прибрали. Але несеться все одно суцільне засудження.
        15 May
        як би хотілося вік згоди підняти до 18 (зараз 16)
      2. Абсолютна автономія особистого вибору розглядається як небезпечна для суспільної моралі
        16 May
        У тексті аналізу послідовно проводиться теза, що сама по собі добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Автор наполягає, що приватні практики повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, національних цінностей та інтересів демографічного відтворення
      3. Моральні межі повинні обмежувати приватні практики навіть за наявності формальної згоди
        16 May
        У тексті аналізу послідовно проводиться теза, що сама по собі добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Автор наполягає, що приватні практики повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, національних цінностей та інтересів демографічного відтворення
      4. Особиста згода не розглядається як достатній критерій моральної допустимості поведінки
        16 May
        Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
      5. Особиста згода не визнається достатньою підставою для моральної легітимності поведінки
        17 May
        Автор аналізу заперечує підхід, за якого особиста свобода та добровільна згода автоматично роблять будь-яку поведінку соціально прийнятною. Приватна автономія, на його думку, повинна обмежуватися моральними нормами, культурними традиціями та інтересами суспільства
      6. Особиста згода не розглядається як достатній критерій моральної допустимості поведінки
        17 May
        Автор аналізу послідовно проводить тезу, що добровільна згода не може бути єдиним критерієм допустимості поведінки. Приватні практики, на його думку, повинні оцінюватися також через призму суспільної моралі, демографічних інтересів та культурних норм
    7. ФАКТИЧНІ СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ (6)
      17 May
      1. Фактичні сімейні відносини
        15 May
        Окрема проблема – фактичні сімейні відносини. Якщо їх визнаватимуть лише між чоловіком і жінкою, одностатеві пари повністю випадають із цієї категорії. Це може звузити навіть ті можливості, які зараз залишаються через судову практику або інші юридичні механізми.
      2. Сімейні відносини повинні спиратися на традиційну модель шлюбу
        16 May
        У документі стверджується, що природна сім’я та традиційний шлюб є основою демографічної стабільності, виховання дітей і культурної тяглості суспільства. Будь-які спроби розширення цього визначення подаються як ризик для суспільної цілісності
      3. Традиційна сім’я подається як основа культурної та демографічної стабільності
        16 May
        У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
      4. Традиційний поділ статевих ролей подається як основа стабільності суспільства
        17 May
        Автор пов’язує поширення сучасних гендерних підходів із руйнуванням усталених соціальних ролей чоловіка і жінки, ослабленням інституту сім’ї та кризою культурної спадкоємності між поколіннями
      5. Сімейні відносини повинні спиратися на традиційну модель шлюбу
        17 May
        У тексті послідовно проводиться теза, що сім’я має ґрунтуватися на традиційному союзі чоловіка і жінки, орієнтованому на народження дітей, міжпоколінну спадковість та культурну стабільність суспільства
      6. Традиційна сім’я подається як основа культурної та демографічної стабільності
        17 May
        У тексті стверджується, що природна сім’я є базовим механізмом міжпоколінної передачі культури, виховання дітей та демографічного відтворення суспільства. Розширення визначення шлюбу розглядається як загроза соціальній стабільності
    8. УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ (6)
      17 May
      1. проблема з усиновленням
        15 May
        Ще одна претензія стосується дітей. Консорціум звертає увагу, що проєкт не допускає усиновлення однієї дитини двома людьми однієї статі. На думку правозахисників, це не враховує сім’ї з дітьми, які вже існують у ЛГБТІК+-спільнотах.
      2. Природна сім’я розглядається як найкраще середовище для розвитку дитини
        16 May
        У документі наголошується, що сім’я є природним і основним осередком суспільства, а виховання дітей повинно здійснюватися насамперед у сімейному середовищі під відповідальністю батьків
      3. Підтримка традиційної сім’ї подається як відповідь на демографічну загрозу
        16 May
        Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      4. Держава повинна підтримувати модель сім’ї, орієнтовану на народження і виховання дітей
        16 May
        Сім’я у тексті описується не лише як приватний союз двох людей, а як базовий механізм міжпоколінної передачі культури, виховання дітей і демографічного відтворення нації. Саме тому автор наполягає на збереженні традиційного визначення шлюбу
      5. Підтримка традиційної сім’ї подається як відповідь на демографічну загрозу
        17 May
        Автор аналізу пов’язує падіння народжуваності та демографічну кризу зі зміною ціннісних орієнтацій, ослабленням сімейних моделей і пріоритетом індивідуальної самореалізації над батьківством
      6. Новый кодекс ослабляет защиту ребенка
        17 May
        У чинному законі є захист дитини, а новий кодекс сприймається як захист безвідповідального батька, якого хочуть звільнити від аліментів та обов’язків щодо дитини.
  6. НЕВІДПОВІДНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ (14)
    17 May
    1. не наближає Україну до європейських стандартів прав людини
      15 May
      Чому правозахисники говорять про відкат
      Головна критика нового Цивільного кодексу стосується прав людини. Правозахисні організації вважають, що проєкт №15150 не наближає Україну до європейських стандартів у сфері рівності, а залишає в законодавстві старі обмежувальні підходи.
    2. частка громадян позбавлена доступу до базового сімейного захисту
      15 May
      У цьому і полягає відкат, про який говорять громадські організації. Проєкт декларує європеїзацію приватного права, але не дає частині громадян доступу до базового сімейного захисту. Для кодексу, який має поставити людину в центр цивільного права, це не технічна прогалина. Це проблема самої логіки реформи.
    3. це відступ від євроінтеграційних зобов’язань
      15 May
      Але вилучення найгучнішої норми про 14 років не зняло претензій. Громадські організації називають законопроєкт відступом від євроінтеграційних зобов’язань і відкатом у сфері прав людини. ЛГБТІ-консорціум, Ukraine.pride, KyivPride та інші організації заявляють, що проєкт не забезпечує юридичного захисту одностатевих пар. Народна депутатка Інна Совсун також критикує документ: за її словами, норму про 14 років прибрали, але «дух закону від того не змінився».
      Explainer пояснює, чому новий Цивільний кодекс критикують правозахисники й частина народних депутатів, що він може змінити у сфері сімейного та приватного життя, і як це пов’язано з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
    4. Проєкт кодексу розглядається як такий, що суперечить євроінтеграційному курсу України
      15 May
      Новий Цивільний кодекс визначатиме не лише правові відносини, але й цивілізаційний напрямок розвитку України — у бік Європейського Союзу або пострадянської моделі. Документ уже отримав значний суспільний антирейтинг, негативні оцінки правозахисної та юридичної спільноти й викликав акції протесту в різних містах України
    5. Визначення сімейного союзу лише як союзу чоловіка і жінки суперечить зобов’язанням перед ЄС
      15 May
      Проєкт кодексу вводить поняття «фактичного сімейного союзу» виключно як союзу чоловіка та жінки. Це оцінюється як порушення євроінтеграційних зобов’язань України, пов’язаних із правовим визнанням одностатевих партнерств та імплементацією європейських стандартів прав людини
    6. Кодекс розглядається як такий, що звужує конституційні права і свободи
      15 May
      У петиції стверджується, що окремі положення кодексу суперечать статтям Конституції України про рівність громадян і верховенство права, а також створюють ризики порушення міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини та європейської інтеграції
    7. Кодекс дискримінує військовослужбовців у сфері цифрових прав
      15 May
      Проєкт кодексу обмежує право військовослужбовців на повноцінне користування власними цифровими акаунтами, електронними підписами та персональними даними, прирівнюючи їх у цих питаннях до малолітніх і неповнолітніх осіб
    8. Євроінтеграція трактується як сумісна зі збереженням традиційної моделі сім’ї
      16 May
      У тексті стверджується, що Україна може інтегруватися до ЄС без зміни традиційної моделі сім’ї. Захист природного шлюбу та християнських цінностей описується як частина національної ідентичності та державного суверенітету
    9. Європейське право трактується як сумісне з консервативною політикою держави
      16 May
      У тексті неодноразово підкреслюється, що міжнародні договори та європейські норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
    10. Європейське право інтерпретується як таке, що не заперечує національну культурну специфіку
      16 May
      Автор аналізу наголошує, що суспільна мораль і традиційні звичаї формуються історично та не можуть бути повністю замінені універсалістськими юридичними конструкціями. Європейська інтеграція, на його думку, не повинна означати відмову від культурної специфіки та власної цивілізаційної моделі України
    11. Європейська інтеграція не повинна означати автоматичне копіювання всіх соціальних моделей Заходу
      17 May
      У тексті наголошується, що інтеграція до Європейського Союзу не повинна перетворюватися на механічне переймання всіх культурних і соціальних моделей західних країн. Україна, на думку автора, має право захищати власну систему моральних координат і культурну самобутність
    12. Європейське право трактується як сумісне з консервативною політикою держави
      17 May
      У тексті наголошується, що міжнародні договори та європейські правові норми допускають обмеження окремих прав людини в інтересах суспільної моралі, громадського порядку, національної безпеки та захисту культурної самобутності
    13. Кодекс воспринимается как сближение с правом агрессора
      17 May
      Новий кодекс сприймається як спроба агентури всередині влади довести виснажене суспільство до точки кипіння і поступово привести українське законодавство до формату держави-агресора.
    14. Новый юридический язык может легализовать аннексию территорий
      17 May
      Поняття «посідання» і «панування» сприймаються як потенційна юридична база для легалізації анексії Криму та окупованих територій через міжнародні суди. Новий юридичний новояз починає виглядати не технічною реформою, а загрозою державному суверенітету.
  7. ЩО РОБИТИ (26)
    20 May
    1. ПОТРІБЕН ФАХОВИЙ РОЗБІР (9)
      20 May
      1. Потрібні фахові оцінки
        17 May
        Щось мені підказує: про цивільний кодекс теж несеться недарма. Хочеться зрозуміти, наскільки заслужена критика, але фахових беземоційних оцінок, так щоб повна картина (навіщо), плюси і мінуси, поки не зустрічала.
        Порадилась з чатиком, в комент скопіюю його базову аналітику. Але раптом бачили десь фахову якісну оцінку, поділіться будь ласка
      2. немає оцінки юруправління ВРУ
        17 May
        А ще немає оцінки ГНЕУ та юруправління ВРУ?
      3. потрібне доопрацювання НЦК
        17 May
        це потрібна модернізація, яка може зробити приватне право зрозумілішим і сучаснішим, але лише якщо кодекс серйозно доопрацюють, а не ухвалять у нинішньому сирому вигляді.
      4. слід починати вивчати це церез юридичні зауваження до Закону
        17 May
        Я думаю, слід починати вивчати це церез юридичні зауваження до Закону - це самий простий спосіб))
        в картці проекту має бути
      5. Міжнародні неурядові структури підозрюються у впливі на законодавчі зміни
        17 May
        У тексті висловлюється припущення, що частина сучасних гендерних і соціальних реформ просувається міжнародними фондами та неурядовими структурами, які прагнуть трансформувати національні цінності та традиційні моделі суспільства
      6. Неизвестные источники финансирования подрывают доверие к реформе.
        17 May
        Стає незрозумілим, хто саме сім років фінансував і координував створення нового кодексу. Відсутність відкритої інформації про джерела грошей і організаторів роботи починає виглядати як окремий фактор недовіри.
      7. Депутаты воспринимаются как номинальные подписанты чужого проекта.
        17 May
        Кодекс сприймається як документ, написаний зовнішніми групами впливу, тоді як депутати лише формально надали йому політичну легітимність своїми підписами.
      8. Масштаб документа используется как аргумент против ускоренного принятия.
        17 May
        803 сторінки проєкту використовуються як аргумент, що суспільство фізично не може провести повноцінний аналіз за короткий час, а отже прискорене ухвалення є непрозорим.
      9. Аналіз проєкту ЦК за допомогою штучного інтелекту
        20 May
        Для технарів та айтішників - спроба аналізу проєкту ЦК за допомогою штучного інтелекту: https://tinyurl.com/24ycm68u.
    2. ПОТРІБНЕ ШИРОКЕ ОБГОВОРЕННЯ (10)
      20 May
      1. Потрібне змістовне обговорення
        17 May
        Громадські організації також наполягають на змістовному обговоренні. Йдеться не тільки про правників, а й про спільноти, яких ці норми напряму стосуються. Без цього кодекс ризикує стати документом, написаним про людей, але не разом із ними.
        Цивільний кодекс має працювати для всіх громадян. Якщо парламент залишить спірні норми без суттєвих змін, Україна отримає кодекс, який декларує європейські стандарти, але не гарантує рівний доступ до базового сімейного захисту.
      2. Проект вимагає уваги суспільства, яке зайняте війною
        19 May
        Тепер уже жахаються усі українці. І десь між рубиловом на фронті, зборами на корчі, якими держава, включно з Верховною Радою, ніяк не спроможеться забезпечити армію, доглядом за могилами загиблих, за пораненими, за дітьми своїми і трохи за чужими, за родиною, яку розкидало по всьому світу, починають читати законопроєкт 15150.
      3. Фундаментальний характер Цивільного кодексу вимагає значно ширшого суспільного обговорення
        17 May
        Цивільний кодекс визначається як фундаментальний акт, що регулюватиме приватноправові відносини на десятиліття вперед, тому його ухвалення без широкої професійної та суспільної дискусії розглядається як неприйнятне
      4. Масштабні зміни цивільного права повинні проходити через широке публічне обговорення
        17 May
        У тексті наголошується, що Цивільний кодекс визначатиме правила суспільного життя на десятиліття вперед, тому його ухвалення без масштабної суспільної дискусії та професійної експертизи вважається неприйнятним
      5. Депутаты должны публично отвечать за проект
        17 May
        Потрібне відкрите звернення до депутатів-авторів законопроєкту і публічне обговорення, де відповідатимуть не абстрактні «кращі спеціалісти», а конкретні люди, які дали цьому проекту політичне життя своїми підписами.
      6. Парламентская оппозиция фактически не сопротивляется кодексу.
        17 May
        З усіх депутатів лише один проголосував проти, а депутати так званої опозиції переважно утримались, не голосували або були відсутні. Це сприймається як фактична відсутність політичного спротиву навіть серед тих сил, які декларують опозиційність.
      7. Даже минимальное сопротивление внутри парламента выглядит исключением
        17 May
        Навіть автор посту змушений уточнювати, що проти проголосували лише дві депутатки з «Голосу» — Піпа і Совсун.
        Мінімальна кількість голосів «проти» починає виглядати не проявом парламентської дискусії, а статистичною аномалією.
      8. Результати обговорення НЦК громадою
        20 May
        Стефанчук і друзі закликали людей до громадського обговорення проєкту.
        Громада почала збиратися й обговорювати, і результати цього обговорення невтішні:
      9. Значні витрати часу та грошей на впровадження
        20 May
        Прийняття нового ЦК змусить понести державу, компанії та громадян значні витрати часу і грошей на впровадження 1949 статей нового кодексу у практичне життя країни: https://tinyurl.com/2b3jlx7m.
      10. Критика проєкту з боку консерваторів/традиціоналістів
        20 May
        Критика проєкту з боку консерваторів/традиціоналістів: «Законопроєкт №15150 містить значну кількість ідей, які навіяні ліворадикальними рухами з метою встановити домінування над країною та її ресурсами»: https://tinyurl.com/2bvbljk2.
    3. Значні витрати часу та грошей на впровадження
      20 May
      Прийняття нового ЦК змусить понести державу, компанії та громадян значні витрати часу і грошей на впровадження 1949 статей нового кодексу у практичне життя країни: https://tinyurl.com/2b3jlx7m.
    4. ПОТРІБНА САМООРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА (4)
      19 May
      1. Самоорганизация общества становится единственным механизмом сопротивления
        17 May
        Поки що громадськість спромоглася лише на петицію до Президента та окремі ініціативні групи, які намагаються напряму спілкуватися зі Стефанчуком. Саме самоорганізація громадян виглядає єдиною реальною відповіддю на просування кодексу.
        17 May
        Справа в тому, що кожен робить те, що сам вигадав - нічого спільного таким чином не зробиш, діяти треба РАЗОМ:
      2. Автор исследования воспринимается как центр систематизации сопротивления.
        17 May
        Зібраний аналіз і систематизація матеріалів навколо кодексу починають сприйматися як одна з головних точок координації суспільного спротиву та інформування.
      3. Протести в Київі
        17 May
        У столичному Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада підтримала в першому читанні.
        Люди вийшли з плакатами "Красти землю – це теж доброзвичайність?", "Київ проти 15150", "15150 тільки для депутатів", "Ганьба" та іншими.
        Учасники протесту в Києві вимагають, щоб до нового Цивільного кодексу врахували правки.
        Новий Цивільний кодекс викликав невдоволення у суспільстві, зокрема, через визначення родини, потенційне перешкоджання роботі журналістів-розслідувачів, а також можливу зміну набуття права власності та механізмів захисту державного майна.
        Люди скандують "Руки геть від прав людини!", "Українська земля не для дерибану!" і "Не допустимо відкат!".
      4. Справка о протестах
        18 May
        Протесты против проекта нового Гражданского кодекса Украины (законопроект №15150) в мае 2026 года прошли как минимум в следующих городах:
        • Где прошли акции
          18 May
          • Киев
            18 May
            • 5 мая 2000 человек
            • 17 мая несколько сотен
          • Одесса
            18 May
            • 10 мая
            • 17 мая > 100 человек
          • Днепр
          • Николаев
            18 May
            • 15 мая
        • Основные требования и претензии протестующих:
          18 May
          • не допустить принятия законопроекта №15150;
          • сохранить существующие права человека и семейные права;
          • не допустить ограничения прав женщин, детей, военнослужащих и ЛГБТ-сообщества;
          • не допустить изменений, которые, по мнению протестующих, ослабляют защиту государственной собственности и могут облегчить «дерибан» земли;
          • внести существенные поправки;
          • отказаться от размытых юридических категорий вроде «доброобычности»;
          • сохранить возможности журналистских расследований.
        • Лозунги
          18 May
          • «Руки прочь от прав человека»
          • «Украинская земля не для дерибана»
          • «Киев против 15150»
          • «15150 только для депутатов»
          • «Позор»
    5. МІЖНАРОДНИЙ СУД, ВІДЗОВИ, ПЕТИЦІЇ (3)
      18 May
      1. Возникают призывы к международным судебным механизмам.
        17 May
        Просування нового кодексу викликає настільки сильну реакцію, що з’являються заклики до колективних позовів у міжнародні судові інстанції.
      2. Возникают требования отзыва и петиций против руководства Рады.
        17 May
        У відповідь на просування кодексу з’являються заклики до петицій та вимог відкликання спікера парламенту як політичного символу цього процесу.
      3. петиція про заставу
        17 May
        Петиція : скасування застави для топкорупціонерів. Залишився 1 день, а там поки 18 тис. Єрмака можуть випустити.. треба поширювати і підписувати.
        17 May
        На жаль, петиції в Україні не працюють:
    6. Поіменний перелік 29 авторів проєкту ЦК і питаня до їх доброзвіичайності
      20 May
      Поіменний перелік 29 авторів проєкту ЦК: https://tinyurl.com/25u3rn3o.
      До деяких із цих авторів у громади є питання щодо їх доброзвичайності: https://tinyurl.com/22jmrycw.
------------------------------------