5.1 Викласти статтю 1 Конституції України у наступній редакції:
«Україна є національна, суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова Українська держава.»
2
3
4
5
5.1
5.2 Викласти статтю 2 Конституції України у наступній редакції:
«Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Будь-яка спроба зміни території України з боку інших держав, організацій чи осіб, в порушення порядку, визначеного Конституцією України – є Актом агресії стосовно України.»
5.3 Викласти статтю 5 Конституції України у наступній редакції:
«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо, шляхом всеукраїнського та місцевого референдумів в порядку, визначеному Законом, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.»
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Право затвердження змін до Конституції України належить виключно народу.
Ніхто не може узурпувати державну владу. Народ, шляхом референдуму, має право прийняти рішення про розпуск Верховної Ради України, оголошення імпічменту Президенту України або прийняти рішення про звільнення будь-якого або всіх членів Кабінету Міністрів України в порядку, встановленому Законом.»
5.4 Викласти статтю 13 Конституції України у наступній редакції:
«Національне багатство України, а саме: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, весь економічний та науково-технічний потенціал, що створений на території України є об'єктами права виключної власності Українського народу та використовується з метою задоволення матеріальних та духовних потреб громадян України.
Науково-технічним потенціалом України є сукупність всіх наукових та технічних розробок, корисних моделей, винаходів та ноу-хау, що створені на території України, а також сукупність навчальних та наукових інституцій, незалежно від форми власності, всіх рівнів акредитації.
Економічним потенціалом України є сукупність всіх суб’єктів господарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що провадять діяльність, метою якої є одержання доходу.
Національний дохід – сукупність податкових та інших надходжень від використання суб’єктами господарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності об’єктів Національного багатства України, а також доходи від використання об’єктів виключного права власності народу України.
Національний іменний рахунок громадянина – особовий іменний рахунок громадянина, на який здійснюється нарахування його частки у Національному доході та з якого здійснюється оплата товарів та послуг, що включені до переліку Конституційних прав громадянина у порядку, встановленому Законом.
Матеріально-технічні комплекси, що створені на території України під час існування колишнього СРСР є об’єктом виключного права власності народу України та не підлягають приватизації. Перелік таких об’єктів складається Центральним органом виконавчої влади України. Право власності на такі об’єкти здійснюється безпосередньо народом України, шляхом передачі права довірчої власності (господарського відання) органам Державної влади та місцевого самоврядування або третім особам в порядку, визначеному Законом. Доходи від використання таких об’єктів Національного багатства є Національним доходом. У випадку, якщо такі об’єкти було приватизовано до набрання чинності цією редакцією Конституції України, вони підлягають негайному поверненню у власність народу України. Набувачі таких об’єктів мають право вимоги на повернення фактично сплачених ними за купівлю таких об’єктів грошових коштів, після проходження цими майновими комплексами інвентаризаційної перевірки у порядку, визначеному Центральним органом виконавчої влади. У випадку, якщо після одержання набувачем матеріально-технічного комплексу, його вартість суттєво знизилась, або, якщо інвентаризаційною комісією буде встановлено, що набувач відчужив або знищив значну частину матеріально-технічного комплексу, що призвело до зниження його виробничих потужностей або суттєвого зниження вартості такого об’єкту, такий набувач (його відповідальні посадові особи та власники) позбавляється права на повернення грошових коштів та підлягає матеріальній та кримінальній відповідальності згідно з Законом.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, що одержали в довірчу власність об’єкти Національного багатства України несуть, встановлену Законом відповідальність за ефективність його використання.
Громадяни України мають право на одержання матеріальних та духовних вигод від використання Національного багатства України, шляхом одержання, рівної з іншими громадянами України, частки доходу від використання Національного багатства України – Національного доходу на відповідні іменні особові рахунки громадян в порядку встановленому Законом.
Грошові кошти на особових рахунках громадян, використовуються ними на власний розсуд, виключно для задоволення їхніх Конституційних прав у передбачений Законом спосіб та у встановленому Центральним органом виконавчої влади України порядку.
Фінансування діяльності органів Державної влади України та органів місцевого самоврядування в Україні здійснюється шляхом утримання, визначеної Конституцією України частини грошових коштів на особових рахунках громадян України в рахунок Державного бюджету України та Бюджетів органів місцевого самоврядування.»
5.5 Викласти статтю 17 Конституції України у наступній редакції:
«Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, збройний та інший захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Головнокомандувачем збройних сил України є Гетьман, який обирається на посаду Верховною радою України за поданням Комітету начальників штабів та звільняється з посади в порядку, визначеному Законом.
Повноваження та обов’язки Гетьмана визначаються Законом.
При Гетьмані створюється та діє Об’єднаний комітет начальників штабів, створений з начальників штабів, який є дорадчим органом при Гетьмані, а також володіє правом усунення Гетьмана з займаної посади в порядку, встановленому Законом.
В складі Збройних сил України у відповідності до Закону створюються та діють наступні штаби: Штаб сил спеціальних операцій, Штаб сухопутних військ, Штаб військово-повітряних сил, Штаб військово-морських сил, Штаб кібероперацій та кібербезпеки, Штаб логістики та забезпечення військових операцій, Штаб науково-технічних операцій та перспективних розробок, Об’єднаний операційний штаб, Штаб по роботі з населенням та психологічних операцій.
Об’єднаний комітет начальників штабів щорічно розробляє та подає на затвердження Гетьману Оборонну доктрину України, а також річний бюджет Збройних сил України та звіт про діяльність Збройних сил України за минулий рік.
Грошове утримання Збройних Сил України здійснюється безпосередньо громадянами України, шляхом утримання визначеної Законом частини Національного доходу з їх Національних іменних рахунків.
Звіт про фінансові доходи та витрати Збройних сил України щорічно публікується на офіційному веб-сайті Збройних сил України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.»
5.6 Викласти статтю 22 Конституції України у наступній редакції:
«Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Майнові та особисті немайнові Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані чи обмежені.
Всі особи, що на законних підставах перебувають на території України володіють немайновими Конституційними правами та обов’язками.
Виключно громадяни України володіють майновими Конституційними правами, а саме: правом на одержання рівної з іншими громадянами України частки у Національному доході України, правом на використання належної їм частки у Національному доході.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.»
5.7 Викласти статтю 26 Конституції України в наступній редакції:
«Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, належних виключно громадянам України прав, що встановлені Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у випадках та у порядку, встановленому законом.»
5.8 Викласти статтю 46 Конституції України у наступній редакції:
«Громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок Національного доходу, шляхом утримання частини грошових коштів на Національних іменних рахунках громадян, а також страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.»
5.9 Викласти статтю 47 Конституції України у наступній редакції:
«Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин України матиме змогу побудувати житло або придбати його у власність за рахунок грошових коштів, якими громадянин володіє на його Національному особовому рахунку в порядку та на умовах, визначених Законом.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.»
5.10 Викласти статтю 49 Конституції України у наступній редакції:
«Кожен має право на належний рівень та якість охорони здоров'я, медичної допомоги та медичного страхування.
Медичні заклади та установи, незалежно від форми власності надають медичні послуги на платній основі. Гранична вартість медичних препаратів та послуг розробляється Міністерством охорони здоров’я та затверджується Центральним органом виконавчої влади.
Громадяни України мають право оплачувати медичні послуги та препарати з Національних особових рахунків громадян у порядку, встановленому Законом та у спосіб, що визначені Законом. Одержувачем грошових коштів у якості оплати громадян за медичні послуги можуть бути виключно медичні заклади Державної форми власності або сертифіковані медичні заклади приватної форми власності, що здійснюють діяльність на території України.
Перелік медичних послуг та препаратів, надання яких може бути здійснено за рахунок їх оплати громадянами з Національних особових рахунків встановлюється Центральним органом виконавчої влади.»
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. Відповідальність за стан санітарно-епідемічного благополуччя покладається на Центральний орган виконавчої влади.»
5.11 Викласти статтю 53 Конституції України у наступній редакції:
«Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує громадянам доступність і можливість оплати з Національних особових рахунків громадян освітніх послуг дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Оплата громадянами освітніх послуг з Національних особових рахунків здійснюється в порядку, встановленому Центральним органом виконавчої влади.
Громадяни мають право здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.»
5.12 Викласти статтю 71 Конституції України у наступній редакції:
«Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом відкритого голосування. Результати голосування публікуються на офіційному веб-сайті Верховної ради України.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Будь-яке переслідування громадян за їхній вибір під час голосування не допускається. Будь-які спроби тиску чи переслідування громадян за їх волевиявлення є злочином.»
5.13 Викласти статтю 53 Конституції України у наступній редакції:
Всеукраїнський референдум призначається та проголошується Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Всеукраїнський референдум обов’язково проголошується головою Верховної Ради України за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.»
Місцевий референдум призначається та проголошується головою обласної ради, головою територіальної громади, міським, селищним або сільським головами з питань, що стосуються місцевого самоврядування та віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.
Місцевий референдум за народною ініціативою обов’язково проголошується на вимогу не менш як однієї третини жителів відповідної області, району, територіальної громади або міста.
Місцевий референдум за народною ініціативою обов’язково проголошується сільським головою на вимогу не менш як однієї третини домогосподарств відповідного селища або села.»
5.14 Викласти статтю 75 Конституції України у наступній редакції:
«Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Верховна рада України складається з Верхньої палати – Сенату та Нижньої палати – Палати представників.
Палата представників складається з комітетів, до повноважень яких належить право законодавчої ініціативи, яке здійснюється шляхом внесення законопроектів на затвердження Сенату.
Народ може виконувати функції Верховної Ради України безпосередньо, у передбачених Конституцією випадках та спосіб.»
5.15 Викласти статтю 76 Конституції України у наступній редакції:
«Конституційний склад Сенату Верховної Ради України - 72 сенаторів України.
Склад Сенату Верховної Ради України формується з голів областей, а також двох представників від кожної області, які делегуються від відповідної області у порядку, визначеному законом строком на п’ять років.
Сенатором може бути громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, народився на території України та постійно проживає в Україні.
Сенатор може бути відкликаний внаслідок схвалення місцевим референдумом у відповідній області з якої його було обрано рішення про його відкликання.
Порядок проведення виборів Сенаторів встановлюється законом.
Конституційний склад Палати представників Верховної ради України – 270 народних депутатів України, які обираються всенародно за партійною системою, шляхом прямого відкритого голосування.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження Народних депутатів України та Сенаторів визначаються Конституцією та законами України.
Строк повноважень обох палат Верховної Ради України становить п’ять років.
Порядок проведення виборів Народних депутатів України встановлюється законом.»
5.16 Викласти статтю 77 Конституції України у наступній редакції:
«Чергові вибори до Палати представників Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.
Чергові вибори до Сенату Верховної ради України відбуваються в останню неділю квітня п’ятого року припинення повноважень відповідного Сенатора Верховної Ради України.
Позачергові вибори до Палати представників Верховної Ради України призначаються Президентом України або шляхом проведення референдуму з питання дострокового припинення повноважень і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Палати представників Верховної Ради України.
Позачергові вибори до Сенату Верховної ради України відбуваються у відповідній області у разі дострокового припинення повноважень Сенатора від цієї області не пізніше як через три тижні з моменту припинення його повноважень.
5.17 Викласти статтю 78 Конституції України у наступній редакції:
«Народні депутати України та Сенатори (крім Сенаторів, які є головами областей) не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Вимоги щодо несумісності депутатського та сенаторського мандатів з іншими видами діяльності встановлюються законом.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України, Сенатор у триденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України / Сенатора.
Порушення вимог щодо несумісності тягне за собою позбавлення депутатського та сенаторського мандатів у порядку, що встановлений Законом.»
5.18 Викласти статтю 79 Конституції України у наступній редакції:
«Перед вступом на посаду народні депутати України та Сенатори України складають перед Народом України таку присягу:
"Присягаю на вірність Народу України. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, утверджувати та оберігати Конституцію України від всіх ворогів внутрішніх та зовнішніх, дбати про благо Вітчизни, добробут та безпеку Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, чесно та добросовісно виконувати в інтересах усіх співвітчизників покладені на мене обов’язки.
Я беру це зобов’язання відкрито, без жодного прихованого умислу чи примусу.
Якщо я порушу, або відступлю від цієї присяги, хай спаде на мене справедлива кара Народу України".
Сенатори України та Народні депутати України зачитують присягу перед відкриттям перших сесій новообраних палат Верховної Ради України, після чого Народні депутати України та Сенатори скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського або сенаторського мандата.
Порушення присяги тягне за собою позбавлення депутатського або сенаторського мандату та кримінальну відповідальність.
Повноваження Народних депутатів України та Сенаторів починаються з моменту складення ними присяги.
5.19 Викласти статтю 80 Конституції України к наступній редакції:
Народні депутати та Сенатори України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Народні депутати та Сенатори України можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані виключно за санкцією Генерального прокурора Україна або Керівника Служби безпеки України.
Керівник органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження відносно Народного депутата України або Сенатора України повідомляє Генерального прокурора України або керівника Служби безпеки України про слідчі дії, які плануються у цьому кримінальному провадженні у порядку, встановленому законом.
5.20 Викласти статтю 81 Конституції України у наступній редакції:
Повноваження народних депутатів України та Сенаторів України припиняються одночасно з припиненням повноважень відповідної палати Верховної Ради України.
Повноваження народного депутата України та Сенатора України припиняються достроково у разі:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
5) якщо протягом трьох днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
6) його смерті.
Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - судом.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
Повноваження Сенатора України припиняються достроково також у разі його відкликання у порядку, встановленому законодавством.
5.21 Викласти статтю 82 Конституції України у наступній редакції:
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від конституційного складу обох її палат.
Палата представників Верховної Ради України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання новообраної Палати представників Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
5.22 Викласти статтю 83 Конституції України у наступній редакції:
Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Палата представників Верховної Ради України відповідно до цієї Конституції затверджує подані Президентом України кандидатури складу Кабінету Міністрів України.
5.23 Викласти статтю 84 Конституції України у наступній редакції:
Засідання обох палат Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу відповідної палати Верховної Ради України з питань, що стосуються Національної безпеки та оборони. У разі прийняття рішення про проведення закритого засідання Верховної Ради України, всі присутні у залі під час розгляду питання особи попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення чи будь-яке інше повідомлення третім особам інформації щодо будь-яких обставин такого закритого засідання.
Рішення палати представників Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом поіменного голосування.
Голосування на засіданнях палат Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України або Сенатором особисто.
5.24 Викласти статтю 85 Конституції України у наступній редакції:
До повноважень палати представників Верховної Ради України належить:
1) попереднє прийняття законів з подальшою їх передачею палаті Сенаторів Верховної ради України на затвердження;
2) розробка Державного бюджету України та змін до нього, прийняття звіту про його виконання;
3) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
4) розробка загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
5) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
6) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
7) призначення за поданням Президента України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
8) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
9) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
10) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;
11) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
12) встановлення державних символів України;
13) призначення на посади третини складу Конституційного Суду України;
14) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
15) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
16) надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
17) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;
18) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
19) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;
20) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.
До повноважень Сенату Верховної ради України належить:
1) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
2) Схвалення законопроектів поданих Палатою представників Верховної ради України.
3) схвалення Державного бюджету України та змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
4) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
5) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
6) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
7) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії Президента України;
8) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;
9) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
10) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
11) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
12) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману більшістю від конституційного складу Палати представників Верховної Ради України;
13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;
Обидві палати Верховної ради України спільним голосуванням приймають рішення з наступних питань:
1) схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
2) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;
3) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
4) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
5) прийняття Регламенту Верховної Ради України;
Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
5.25 Викласти статтю 86 Конституції України у наступній редакції:
Народний депутат України або Сенатор має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата або Сенатора України про результати розгляду його запиту.
5.26 Викласти статтю 87 Конституції України у наступній редакції:
Палата представників Верховної Ради України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу палати може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.
5.27 Викласти статтю 89 Конституції України у наступній редакції:
Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів цих комітетів, їх перших заступників, заступників та секретарів цих комітетів з числа Сенаторів.
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.
Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.
5.28 Викласти статтю 90 Конституції України у наступній редакції:
Повноваження Палати представників Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Палати представників Верховної Ради України нового скликання.
Президент України має право достроково припинити повноваження Палати представників Верховної Ради України, якщо:
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Палати представників Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Палати представників Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.
5.29 Викласти статтю 95 Конституції України у наступній редакції:
«Бюджетна система України будується на засадах рівного розподілу Національного доходу між громадянами та справедливого і неупередженого утримання частини Національного доходу територіальними громадами та Державою.
Бюджет Держави формується за рахунок коштів, утриманих з Національних особових рахунків громадян.
Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднюються в офіційних виданнях відповідно до Закону.
5.30 Викласти статтю 102 Конституції України у наступній редакції:
Президент України є головою виконавчої влади гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
5.31 Викласти статтю 106 Конституції України у наступній редакції:
Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує у десятиденний строк з моменту прийняття рішення відповідного народом всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, інших міністрів Кабінету Міністрів України;
10) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) у разі збройної агресії проти України вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
20) у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає на посади третину складу Конституційного Суду України;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 цієї статті, скріплюють підписами Президент України та міністр, відповідальний за акт та його виконання.
5.32 Викласти статтю 113 Конституції України у наступній редакції:
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Міністри Кабінету Міністрів України відповідальні перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний Президенту України і підзвітні Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
5.33 Викласти статтю 114 Конституції України у наступній редакції:
До складу Кабінету Міністрів України входять Президент України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.
Члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України.
Президент України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
5.34 Викласти статтю 115 Конституції України у наступній редакції:
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу міністрів Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
5.35 Викласти статтю 117 Конституції України у наступній редакції:
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Президент України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
5.36 Викласти статтю 142 Конституції України у наступній редакції:
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які перебувають в довірчій власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
5.37 Викласти статтю 154 Конституції України у наступній редакції:
Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України, не менш як двома третинами Сенаторів України або не менш як двома третинами народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
5.38 Викласти статтю 155 Конституції України у наступній редакції:
Законопроект про внесення змін до Конституції України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України та затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
5.39 Статтю 156 Конституції України виключити
5.40 Викласти статтю 158 Конституції України у наступній редакції:
Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий або був відхилений всеукраїнським референдумом, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі ініціювати зміни до одних і тих самих положень Конституції України.
5.41 Викласти розділ «Перехідні положення» Конституції України у наступній редакції:
1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією редакцією Конституції, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією до проведення виборів згідно цієї редакції Конституції.
Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться _______________ року.
3. Вибори Президента України для вступу на посаду з повноваженнями, що передбачені цією редакцією Конституції України проводяться в останню неділю ____________ року.
4. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.
Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.
Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.
5. З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)":
1) до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року;
2) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом;
3) судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України;
4) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом;
5) у випадках реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", судді таких судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом;
6) до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом;
7) упродовж двох років переведення судді з одного суду до іншого здійснює Президент України на підставі відповідного подання Вищої ради правосуддя;
8) судді Конституційного Суду України, призначені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", продовжують здійснювати свої повноваження до припинення повноважень або звільнення в порядку, передбаченому статтею 149-1 Конституції України, без права призначення повторно. Повноваження судді Конституційного Суду України, який на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" досяг шістдесяти п’яти років, але рішення щодо звільнення такого судді з посади не ухвалено, припиняються;
9) представництво відповідно до закону прокуратурою громадян в судах у справах, провадження в яких було розпочато до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню;
10) Генеральний прокурор України, призначений на посаду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснює повноваження Генерального прокурора до звільнення в установленому порядку, але не довше строку, на який його було призначено, та не може обіймати посаду два строки поспіль;
11) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.